"03" лютого 2016 р. м. Київ К/9991/16701/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Латишева Л.П.,
за участю:
представника позивача - Антонюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Хмельницької області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року
у справі № 2-а-572/10/2270/9 (№ 31680/10/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод»)
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Хмельницької області (яка є правонаступником Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області)
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень, -
Відкрите акціонерне товариство «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень: від 30 червня 2009 року № 0000792342/0, № 0000802342/0, № 0001301742/0; від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1, № 0000802342/1, №0001711742/1; від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2, №0001711742/2; від 29 січня 2010 року № 0009942342/3, № 0000802342/3, № 0001711742/3 (в редакції доповнення до позову від 09 березня 2010 року за вих. № 190/22).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позов був задоволений частково. Скасовано податкової повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0000802342/0, від 04 вересня 2009 року № 0000802342/1, №0001711742/1, від 19 листопада 2009 року №0009942342/2, № 0000802342/2, № 0001711742/2, від 29 січня 2010 року № 0009942342/3, № 0000802342/3, № 0001711742/3. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0001301742/0 в частині основного платежу - 31309,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 62619,60 грн. Скасовано податкової повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1 в частині основного платежу - 160376,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 144734,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод», посилаючись на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційних скарг жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційних скарг та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» його правонаступником - ТОВ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод», а також здійснено заміну відповідача - Кам'янець-Подільську ОДПІ Хмельницької області його правонаступником - Кам'янець-Подільською ОДПІ ГУ ДФС Хмельницької області.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт № 1335/234/00213807 від 17 червня 2009 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 160376,00 грн. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2007 року - занижено на 135374,00 грн., за 1 квартал 2008 року - занижено на 49923,00 грн., за 2 квартал 2008 року - завищено на 179015,00 грн., за 3 квартал 2008 року - занижено на 152678,00 грн., за 4 квартал 2008 року - занижено на 1416,00 грн.; вимоги пункту 1.4 статті 1, статей 3, 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 190146,00 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2007 року - занижено на 16667,00 грн., за січень 2008 року - занижено на 91632,00 грн., за березень 2008 року - завищено на 2101,00 грн., за квітень 2008 року - завищено на 1943,00 грн., за червень 2008 року - завищено на 36657,00 грн., за липень 2008 року - завищено на 15198,00 грн., за серпень 2008 року - занижено на 55252,00 грн., за вересень 2008 року - занижено на 39849,00 грн., за жовтень 2008 року - занижено на 42645,00 грн.; вимоги підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту «г» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту «е» підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.3.5 пункту 9.3 статті 9, підпунктів 9.10.1, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущене порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у періоді, який перевірявся, на загальну суму 31909,80 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по господарських операціях, здійснених з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» (згідно договорів підряду від 11 вересня 2007 року (об'єкт - Готель «Україна», розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32) та від 01 листопада 2007 року (об'єкт - виробничих комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32)), та з ТОВ «Арма-Строй» (згідно договорів на виконання будівельно-монтажних робіт № 110/02 від 28 лютого 2008 року (об'єкт - торговий комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32) та від 01 липня 2008 року (об'єкт - Готель «Україна», розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32), а також згідно договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року), оскільки такі операції не здійснювались в межах господарської діяльності товариства (не мали реального характеру), з огляду на те, що: у періодах, за які складі акти приймання виконаних підрядних робіт (4 квартал 2007 року, 2008 рік), були відсутні дозвіл на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт, а також проектно-кошторисна документація на роботи по реконструкції виробничого комплексу про вул. Хмельницьке шосе, 32 у м. Кам'янець-Подільський, що є порушенням вимог статей 875, 877 Цивільного кодексу України; за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунку комунального податку, поданого ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області за 4 квартал 2007 року, склала 1 чоловік, а згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік витрати ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» на оплату праці склали 4925,00 грн., основні фонди - відсутні, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат», не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні обґрунтування (шифр і « позиції нормативу) - графа 3, дані про витрати праці працівників на обсяг робіт (людино-годин) - графа 8, посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунків комунального податку, поданих ТОВ «Арма-Строй» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, склала: за 1 квартал 2008 року - не подано, за 3 квартал 2008 року - 4 чоловіки, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ «Арма-Строй», не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); згідно відомостей з Центральної бази даних юридичних осіб ДПА України стан платника ТОВ «Арма-Строй» - «внесено запис про відсутність підтвердженні відомостей»; відповідно до оперативної інформації ВПМ стосовно посадових осіб ТОВ «Арма-Строй» порушено кримінальну справу № 70/107-08 за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України; позивачем не було надано до перевірки товарино-транспортних накладних, залізничних квитанцій ,які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Арма-Строй» до позивача; в книзі обліку довіреностей позивача відсутні записи про оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Арма-Строй»; позивачем не надано до первеірки сертифікатів відповідності на отриманий товар, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», є нікчемними у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України, а виписані зазначеними контрагентами первинні бухгалтерській документи не дають позивачу права на формування валових витрат та податкового кредиту. Крім іншого, вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що позивач завищив валовий дохід та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок включення до їх складу сум по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача (не мали реального характеру), а саме: передачі замовнику - ТОВ «Европа-2002» будівельно-монтажних робіт, факт приймання яких від субпідрядників - ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» позивачем не підтверджений. Також, у акті перевірки було вказано, що: у липні та грудні 2008 року позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки; перевіркою встановлено випадки надання позивачем податкової соціальної пільги своїм працівникам без наявності заяв на її отримання та працівникам , які були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності (прізвища та ініціали таких працівників вказані на 30 аркуші акту перевірки), що призвело до недоутримання податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 1007,25 грн.; перевіркою встановлено не оподаткування позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн.; перевіркою встановлено випадок неутримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. та незастосування штрафу (15%) в розмірі 55,77 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача (ОСОБА_1) під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни; перевіркою встановлено неутримання та неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб з виплачених за 2004 рік дивідендів у загальній сумі 197282,94 грн., що призвело до недоплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 29592,44 грн.
30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000792342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 312648,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 152272,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000802342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 313169,00 грн., у тому числі: 190146,00 грн. - за основним платежем, 123023,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001301742/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на з доходів найманих працівників у розмірі 93985,17 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62675,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.
Рішенням Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 «Про результати розгляду первинної скарги» податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0001301742/0 було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55,77 грн.
З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2009 року №0000792342/1 та № 0000802342/1 на аналогічні суми податкових зобов'язань, які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0.
Також, з урахуванням рішення від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001711742/1 від 04 вересня 2009 року, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на з доходів найманих працівників у розмірі 933929,40 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62619,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 «Про результати розгляду повторної скарги» податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000802342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000802342/1) та від 04 вересня 2009 року № 0001711742/1 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1) було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7538,00 грн.
З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0001711742/2 та № 0000802342/2 на аналогічні суми податкових зобов'язань які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 04 вересня 2009 року №0001711742/1 та № 0000802342/1.
Також, з урахуванням рішення від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009942342/2 від 19 листопада 2009 року, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 305110,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 144734,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням ДПА України від 22 січня 2010 року № 574/6/25-0115 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача було залишено без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.
З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2010 року №0009942342/3, № 0000802342/3 та №0001711742/3 на аналогічні суми податкових зобов'язань які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2 та №0001711742/2.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: податковий орган дійшов неправомірного висновку про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй»), оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи; позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах по господарських операціях з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, які мали ліцензії на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком); дозволи на виконання будівельних робіт з реконструкції Готельного комплексу України з добудовою та надбудовою приміщень на земельній ділянці по вул. Л. Українки, 32, були видані 13 серпня 2007 року (№ 149) та 10 квітня 2008 року (№ 53) на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 04 вересня 2006 року та 20 серпня 2007 року відповідно; роботи, які виконувались на об'єкті за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, а саме: демонтажі плит перекриття, пробивання отворів у цегляних стінах, демонтаж залізобетонних фундаментів, розбивання покриттів покрівлі, розбирання покриттів, відбивання штукатурки, копання траншеї тощо) є підготовчими та не потребують отримання дозволу; проектно-кошторисна документація по об'єкту за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, була розроблена та надана позивачу у березні 2008 року; незначні недоліки у заповнення реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять такі документи недійними та неналежними в якості доказів, якщо дають можливість встановити господарську операцію та ідентифікувати особу, яка її виконала; факт надходження товарно-матеріальних цінностей до позивача підтверджується журналом контролю за переміщенням транспорту по ввезенню матеріальних цінностей на об'єкті позивача, а факт оприбуткування таких цінностей підтверджується прибутковими ордерами про надходження товарно-матеріальних цінностей та звітами про рух товарно-матеріальних цінностей у виробничому цеху, замовленнями про передачу товарів у виробництво, звітами по рахунках, оборотними відомостями, відомостями витрат матеріалів тощо, з урахуванням того, що умовами договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року, укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «Арма-Строй» (постачальником) було визначено, що поставка товарів здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок; позивач правомірно включив до складу валових доходів та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість обсяги робіт, виконані для нього ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», вартість яких була збільшена на 2% (вартість надання послуг генпідрядника), з урахуванням викладених вище обставин. Також, суд виходив з того, що: факт перерахування позивачем до бюджету у липні та у грудні 2008 року податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки, підтверджується роздруківками з журналу ордеру і відомості по рахунку 6411; позивач правомірно надавав своїм працівникам податкову соціальну пільгу на підставі відповідних заяв на отримання такої пільги, копії яких долучені до матеріалів справи, з урахуванням того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту реєстрації таких фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності; позивач у повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті дивідендів за 2004 рік (у сумі 117676,94 грн.) згідно платіжного доручення № 2653 від 31 жовтня 2005 року на суму 99640,00 грн. з урахуванням наявної у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб у сумі 59432,70 грн.
Однак, повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом 3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.
Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» позивач посилався наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів (які були надані ним на перевірку), а саме: актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в), податкових накладних, накладних (т.1 арк. справи 32-48, 55-61, 77-82, 87-99, 110-129), виписаних належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, а також мали відповідні які мали ліцензії на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком) (т.1 арк. справи 22-25, 71-72), з урахуванням того, що факт надходження товарно-матеріальних цінностей до позивача підтверджується журналом контролю за переміщенням транспорту по ввезенню матеріальних цінностей на об'єкті позивача (т.1 арк. справи 144-244), а факт оприбуткування таких цінностей підтверджується прибутковими ордерами про надходження товарно-матеріальних цінностей та звітами про рух товарно-матеріальних цінностей у виробничому цеху, замовленнями про передачу товарів у виробництво, лімітно-забірними картками, звітами по рахунках, оборотними відомостями, відомостями витрат матеріалів тощо (т.2 арк. справи 110-187), з урахуванням того, що умовами договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року, укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «Арма-Строй» (постачальником) було визначено, що поставка товарів здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок т(пункт 3.1 статті 3 договору). Також, позивач посилався на те, що дозволи на виконання будівельних робіт з реконструкції Готельного комплексу України з добудовою та надбудовою приміщень на земельній ділянці по вул. Л. Українки, 32, були видані 13 серпня 2007 року (№ 149) та 10 квітня 2008 року (№ 53) на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 04 вересня 2006 року та 20 серпня 2007 року відповідно (т.1 арк. справи 101-104, т.2 арк. справи 92-98); роботи, які виконувались на об'єкті за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, а саме: демонтажі плит перекриття, пробивання отворів у цегляних стінах, демонтаж залізобетонних фундаментів, розбивання покриттів покрівлі, розбирання покриттів, відбивання штукатурки, копання траншеї тощо) є підготовчими та не потребують отримання дозволу; проектно-кошторисна документація по об'єкту за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, була розроблена та надана позивачу у березні 2008 року (т.1 арк. справи 105);
Крім іншого, позивач посилався на те, що виконані вказаними суб'єктами господарювання роботи були передані позивачем (генпідрядником) у складі виконаних ним робіт перед його замовником - ТОВ «Европа 2002», що підтверджено відповідними договорами ген підряду від 01 вересня 2007 року (т.1 арк. справи 62-69), з огляду на що він правомірно включив до складу валових доходів та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість обсяги робіт, виконані для нього ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», вартість яких була збільшена на 2% (вартість надання послуг генпідрядника).
В свою чергу, в обґрунтування правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень податковий орган посилався на те, що: за даними автоматизованих інформаційних баз органів державної податкової служби у ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» відсутні трудові та виробничі ресурси, які необхідні для виконання ними своїх зобов'язань за договорами, укладеними з позивачем; відповідно до оперативної інформації ВПМ стосовно посадових осіб ТОВ «Арма-Строй» порушено кримінальну справу № 70/107-08 за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.
Колегія суддів вказує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) необхідні для віднесення витрат на оплату вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, а сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
При цьому, колегія суддів вказує, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи був постановлений вирок, або інше процесуальне рішення у кримінальній справі № 70/107-08 щодо вчинення (не вчинення) посадовими особами ТОВ «Арма-Строй» злочинів, у скоєнні яких їх було обвинувачено.
Колегія суддів вказує, що вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.
Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на доходи найманих працівників колегія суддів вказує наступне.
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: факт перерахування позивачем до бюджету у липні та у грудні 2008 року податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки, підтверджується роздруківками з журналу ордеру і відомості по рахунку 6411 (т.1 арк. справи 139-143); позивач правомірно надавав своїм працівникам податкову соціальну пільгу на підставі відповідних заяв на отримання такої пільги, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 арк. справи 133-137), з урахуванням того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту реєстрації таких фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності; позивач у повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні (т.3 арк. справи 44) та виплаті дивідендів за 2004 рік (у сумі 117676,94 грн.) згідно платіжного доручення № 2653 від 31 жовтня 2005 року на суму 99640,00 грн. (т.1 арк. справи 132) з урахуванням наявної у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб у сумі 59432,70 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 30 листопада 2005 року (т.1 арк. справи 131).
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій.
Разом з цим, колегія суддів вказує, що суди попередніх інстанцій взагалі не перевірили обставин щодо оподаткування (не оподаткування) позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн., а також щодо утримання (неутримання) позивачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача (ОСОБА_1) під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни.
Вказані обставини також входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.
Крім іншого, колегія суддів вказує, що відповідно до положень підпункту «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Таким чином, суди першої та апеляційної, скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0001301742/0, від 04 вересня 2009 року №0000792342/1, помилково не врахували, що зазначені податкові повідомлення-рішення є відкликаними.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суди повинні також врахувати, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товарів (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товарів (робіт, послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення понесених витрат до складу валових (витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування) та у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна