"25" лютого 2016 р. м. Київ К/800/42129/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу охорони здоров'я ,,Обласний будинок дитини № 2" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я ,,Обласний будинок дитини № 2" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови відповідно до листа № 206 від 05 травня 2015 року на інформаційні запити позивача № № 49/із, 50/із, 51/із, 52/із, 53/із, 54/із від 27 квітня 2015 року в наданні копій договорів з додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні. інші); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові); зобов'язати відповідача задовольнити інформаційні запити позивача №№ 49/із, 50/із, 51/із, 52/із, 53/із,54/із від 27.04.2015 року, а саме: надати копії договорів з додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні. інші); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові) та покласти судові витрати на позивача
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції без -
змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах. визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача із інформаційними запитами про надання публічної інформації № № 49/із, 50/із, 51/із, 52/із, 53/із, 54/із від 27 квітня 2015 року. Листом №206 від 5 травня 2015 року позивач відмовив у наданні витребуваних документів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що інформаційні запити позивача містили вимоги про надання йому копій договорів з додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні. інші); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).Вказані документи - інформаційні запити не містять посилань на конкретну публічну інформацію, тому відмова відповідача у наданні даних документів є обґрунтованою, з чим і погодився суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів не погоджується із даним висновком виходячи із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію. До обов'язків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
При цьому, статтею 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до частин 1, 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно частини 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" реалізуючи право на отримання публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Назване право кореспондується з обов'язком розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Згідно із пунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Міністерство охорони здоров'я України є головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до пункту 1 статті 22 Бюджетного кодексу України.
Таким чином, Комунальний заклад охорони здоров'я ,,Обласний будинок № 2" наділений делегованими повноваженнями, наданими йому головним розпорядником бюджетних коштів, а саме Міністерством охорони здоров'я України.
Отже, відповідач у взаємовідносинах із третіми особами щодо постачання продуктів харчування та продовольчої сировини виступав в якості розпорядника бюджетних коштів, а тому відповідно до положень частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до такої інформації не може бути обмежено.
Відповідно до статті 94 КАС України стягнути із відповідача 1327,62 грн. судового збору.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанцій згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Комунального закладу охорони здоров'я ,,Обласний будинок дитини № 2" щодо відмови відповідно до листа № 206 від 05 травня 2015 року на інформаційні запити позивача № № 49/із, 50/із, 51/із, 52/із, 53/із, 54/із від 27 квітня 2015 року в наданні копій договорів з додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповував за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні. інші); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).
Зобов'язати Комунальний заклад охорони здоров'я ,,Обласний будинок дитини № 2" задовольнити інформаційні запити позивача №№ 49/із, 50/із, 51/із, 52/із, 53/із,54/із від 27 квітня 2015 року шляхом надання копії договорів з додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповував за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні. інші); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).
Стягнути із Комунального закладу охорони здоров'я ,,Обласний будинок дитини № 2" на користь позивача судовий збір у сумі 1327,62 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С,В. Головчук
Ю.К. Черпак