29 лютого 2016 року м. Київ К/800/5349/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - нотаріус Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання подати до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю нотаріуса - завідуючої Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 і анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю нотаріуса ОСОБА_2
Судами встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2014 року в цивільній справі №200/19646/14-ц, що набрало законної сили 19.12.2014 р., визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж НОМЕР_1, який має спільну стіну з будинком АДРЕСА_1 і розташований у дворі будинку АДРЕСА_2.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2015 року, скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.
30.12.2014 р. завідуючою Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на гараж НОМЕР_1, що розташований в АДРЕСА_2 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.
02.07.2015 р. позивач звернулась до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зі скаргою на неправомірні дії нотаріуса - завідуючої Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2
Листом від 21.07.2015 р. № Т-1314-06 відповідач за результатами розгляду звернення позивача щодо неправомірних дій нотаріуса Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, повідомив позивачу, що відсутні підстави для направлення управлінням юстиції подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю завідувача Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2
Судові рішення про відмову в задоволенні позову мотивовані тим, що скарга позивача на дії нотаріуса розглянута відповідачем правомірно та у межах виключної компетенції, а підстави, передбачені статтею 12 Закону України "Про нотаріат", для звернення Головного управління юстиції у Дніпропетровській області до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з поданням про винесення рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_2 відсутні.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що нотаріусом порушено чинне законодавство при вчиненні нотаріальної дії під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на гараж НОМЕР_1.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - нотаріус Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак