25 лютого 2016 року м. Київ К/800/56954/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного підприємства "Захід Еко Продукт" до Волинської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Волинська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування рішень за касаційною скаргою Приватного підприємства (далі - ПП) "Захід Еко Продукт" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року
У березні 2010 року ПП "Захід Еко Продукт" у Волинському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Волинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування рішень.
Просило;
- визнати неправомірними дії Волинської митниці щодо визначення митної вартості товарів;
- визнати нечинними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 13 листопада 2009 року № 201000014/2009/102669/1, від 08 грудня 2009 року №201000014/2009/102995/1, від 06 листопада 2009 року №201000014/2009/102601/1, від 29 жовтня 2009 року №201000014/2009/102489/1, від 22 грудня 2009 року №201000014/2009/103155/1;
- визнати нечинними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 13 листопада 2009 року №201000014/2009/101957, від 08 грудня 2009 року №201000014/2009/102285, від 06 листопада 2009 року №201000014/2009/101891, від 29 жовтня 2009 року №201000014/2009/101782, від 22 грудня 2009 року №201000014/2009/102446;
- стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів в сумі 77 925,64 грн., з них 53 570,69 грн. податку на додану вартість (ПДВ) і
24 354,95 грн. мита з товарів, що ввозяться на митну територію України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Захід Еко Продукт" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ПП "Захід Еко Продукт", та апеляційний суд залишаючи таке рішення без зміни, виходили із правомірності оскаржених рішень відповідача про визначення митної вартості товарів, подані позивачем для митного оформлення товарів документи не підтверджували заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.
Така правова позиція судів є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно із статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Митного кодексу України встановлено правило, що усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
За приписами пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Захід Еко Продукт" (покупець) та Фірмою "Мясокомбінат "Unimies» Sp.zo.o." (Республіка Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічні договори (контракти) від 01 червня 2009 року № 01/06/2009, від 01 червня 2009 року № 02/06/2009 та з Фірмою "Zaklad Przemyslu Miesnego BIRNACKI Sp.zo.o." (Республіка Польща) укладено договір від 17 листопада 2009 року № 001/11/2009, згідно умов яких продавець продає, а покупець купує товари, вказані в замовленні на закупівлю від покупця. Найменування, кількість та ціни для кожної окремої партії товару визначаються замовленнями на закупівлю від покупця, які є невід'ємною частиною договору. Продавець пред'являє покупцю рахунки за поставлений товар в польських злотих у відповідності з цінами, обумовленими в договорі.
ПП "Захід Еко Продукт" заявило до митного оформлення товар: субпродукти з свійських свиней ноги свинячі заморожені, сало з свійських свиней заморожене, тримінг (м'ясна обрізь).
Митне оформлення зазначеного товару було здійснено за першим методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за: вантажними митними деклараціями (далі - ВМД) (форми МД-2) від 29 жовтня 2009 року №201010004/2009/009677, від 06 листопада 2009 року №201010004/2009/010121, від 13 листопада 2009 року №201010004/2009/010397, від 07 грудня 2009 року №201010004/2009/011686, від 22 грудня 2009 року №201010004/2009/012350 та декларацій митної вартості (форми ДМВ-1) від 29 жовтня 2009 року № 20100004/9/009677, від 06 листопада 2009 року № 201010004/9/010121, від 13 листопада 2009 року №201010004/9/010397, від 07 грудня 2009 року №201010004/9/011686, від 22 грудня 2009 року №201010004/9/012350, - на суму 88 853,83 польських злотих.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем, митним органом було встановлено, що заявлена ним митна вартість товарів є значно нижчою митної вартості товарів щодо яких завершене митне оформлення, внесеної до бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
Волинською митницею були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 13 листопада 2009 року №201000014/2009/102669/1, від 08 грудня 2009 року №201000014/2009/102995/1, від 06 листопада 2009 року №201000014/2009/102601/1, від 29 жовтня 2009 року № 201000014/2009/102489/1, від 22 грудня 2009 року №201000014/2009/103155/1, які стали підставою для видачі карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідності до статті 80 Митного кодексу України та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 грудня 2005 року № 1227 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за № 1562/11842).
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їхня ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною першою статті 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Згідно зі статтею 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України шляхом надання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (далі - Порядок декларування).
Статтею 264 Митного кодексу України передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки.
Відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 Митного кодексу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
За приписами частини четвертої статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;
4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
З матеріалів справи вбачається, що митна вартість товару митним органом була визначена за 6-м резервним методом визначення вартості товару, так як метод визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції) не міг бути застосований по причині наявності у митного органу довідкової інформації про ціни на товар; методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і щодо подібних (аналогічних) товарів неприйнятні для застосування через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методи визначення митної вартості на основі віднімання і на основі додавання вартості (обчислена вартість) неприйнятні через відсутність основи для віднімання або додавання вартості.
Суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини у справі та наданим сторонами доказам дали правильну правову оцінку, їхні рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Захід Еко Продукт" залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Захід Еко Продукт" до Волинської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування рішень без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.