25 лютого 2016 року м. Київ К/800/35398/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Запоріжсталь" до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року
У березні 2012 року ВАТ "Запоріжсталь" у Запорізькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення.
Просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України від 22 вересня 2011 року з митної оцінки товару № 112000006/2011/001388/1;
- зобов'язати Запорізьку митницю Міністерства доходів і зборів України зробити перерахунок надмірно сплачених податків і митних платежів за рішенням від 22 вересня 2011 року № 112000006/2011/001388/1 та надати його ВАТ "Запоріжсталь".
В обґрунтуванні позовних вимог посилалося на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування першого, основного методу визначення митної вартості товару, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Вважає, що Запорізька митниця при визначені митної вартості товару без достатніх підстав застосувала другорядний метод визначення митної вартості № 3.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України від 22 вересня 2011 року про визначення митної вартості товару № 112000006/2011/001388/1.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення судів у частині задоволених позовних вимог мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано визначено митну вартість товару за методом № 3 визначення митної вартості товару, оскільки нею прийнято до уваги вантажно-митну декларацію (далі - ВМД), в якій декларувався товар, що не є подібним (аналогічним) товару, який подано до митного оформлення позивачем.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Запорізька митниця Міністерства доходів і зборів України подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ВАТ "Запоріжсталь" 01 січня 2011 укладено контракт купівлі-продажу № ВП.1323.37515.11.06И з Компанією "Veraco Intertrading Ltd." (Великобританія) про постачальником коксу кам'яновугільного доменного на умовах DAF (кордон Польщі/України, прикордонні станції Ізов/Хрубешов), кількість, скорочений технічний опис та позначення якого, перелічені в специфікаціях до Контракту. Відповідно до пункту 5.1 Контракту приймання товару здійснюється з участю експерта ТПП на підставі даних, зазначених у товаросупровідних документах, оформлюється актами експертиз ТПП, які є основною підставою для розрахунку за отриманий товар. Згідно з пунктом 3.1. цього Контракту ціна на товар встановлюється за 1 тонну сухої ваги на умовах поставки обумовлених у Специфікаціях до цього Контракту. У пункті 3.3. Контракту зазначено, що ціна буде узгоджуватись сторонами на період до 30 числа місяця, який передує відвантаженню. Узгодження оформлюється письмово у вигляді Специфікацій (додаткових угод), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з Додатковою угодою № 1 до контракту від 01 січня 2011 року № ВП.1323.37515.11.06И, укладеною 27 травня 2011 року, та Специфікації № 2 ціна коксу, який підлягає постачанню у червні-липні 2010 року, становить 370 доларів США за 1 тонну.
Для проведення митного оформлення поставленого товару ВАТ "Запоріжсталь" 17 серпні 2011 до Запорізької митниці подало ВМД
№ 112030000/2011/025010 (форма МД-2), яку прийнято до митного оформлення.
Не погодившись з визначеною декларантом митною вартістю товарів Запорізькою митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 22 вересня 2011 року № 112000006/2011/001388/1, згідно з яким застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів № 3.
При визначенні митної вартості товару застосована наявна у митного органу інформація про вартість з подібними (аналогічними) товарами за ВМД від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017753, від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017769, від 19 вересня 2011 року №112030000/2011/028644, від 19 вересня 2011 року №112030000/2011/028650.
Відповідно до ВМД від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017753, від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017769 заявлявся до оформлення наступний товар: доменний кокс 25-80мм; загальна волога - 0,7%; зольність 10,1%; загальна сірка - 0,54%; вихід летких речовин - 0,8%.
В той час, як у ВМД від 17 серпня 2011 року №112030000/2011/025010 товар позивачем визначений як: "Кокс грубий доменний кам'яновугільний фракція +40 мм, кількість 2111,473 тонн у сухій вазі; вміст загальної вологи W% - 1.2, 1.4, 1.7; зольність А% -12.0, 11.5, 11.4; вміст сірки S% - 0.88, 0.68, 0.51; вихід летючих речовин V% -0.9, 0.5, 0.4; калорійність Q кДж/кг - 28023, 27366, 27101; походженням із кам'яного вугілля згідно стандарту Польщі PN-86 С-2050/06; призначення: для доменного виробництва. Виробник "Zaklady Koksownicze "Zdzieszowice Sp.zo.o.", Країна виробництва PL.".
Задовольняючи позов суди виходили з того, що при застосуванні методу № 3 визначення митної вартості товару митним органом не дотримано вимог статті 269 Митного кодексу (далі - МК) України 2002 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.
Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, у відповідності до положень статті 259 МК України (2002 року), діючого на час спірних правовідносин, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною першою статті 260 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
При цьому, згідно з приписами частини першої статті 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості (частина третя статті 260 МК України).
Відповідно до частини першої статті 266 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1-им згідно з положеннями статті 267 МК України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України.
Відповідно до статей 262, 264 МК України постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 затверджено Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 7 цього Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, після перевірки відповідності заявленої позивачем митної вартості товару ціновій інформації ЄАІС ДМСУ у Запорізької митниці виникли сумніви у правильності декларування митної вартості товарів. У зв'язку із цим нею витребувано у позивача ряд додаткових документів, необхідність надання яких зазначена у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості, про що ознайомлено декларанта.
Витребувані документи позивачем надано не у повному обсязі, що відображено у графі "Для відміток митниці". В цій же графі відображено про проведення консультацій з декларантом.
Факт неподання Декларантом у повному обсязі витребуваних Митницею документів, став підставою для самостійного визначення Митницею митної вартості товару, з огляду на те, що надані документи не підтверджували заявлену Декларантом митну вартість товару, яка визначена за методом № 1 визначення митної вартості товару.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що товар, митне оформлення якого було здійснено раніше відповідно до ВМД від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017753, від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017769, від 19 вересня 2011 року №112030000/2011/028644, від 19 вересня 2011 року №112030000/2011/028650, та товар, для митного оформлення якого позивачем були подані ВМД від 17 серпні 2011 № 112030000/2011/025010, мають різні хімічні властивості.
Запорізькою митницею Міністерства доходів і зборів України, на яку відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що товар, який зазначений у ВМД від 30 вересня 2010 року №113030000/2010/017753, від 30 вересня 2010 року № 113030000/2010/017769, є подібним (аналогічним) товару, заявленого позивачем до митного оформлення у ВМД від 17 серпні 2011 № 112030000/2011/025010 .
За таких обставин, суди правильно визнали неправомірним оскаржувані рішення Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України щодо визначення митної вартості ввезеного ВАТ "Запоріжсталь" на митну територію України товару.
Висновки Митниці про те, що такі товари є подібними ґрунтуються лише на тому, що виробник та країна походження товару співпадають. В той же час, відповідач не врахував того, що під подібними (аналогічними) товарами слід розуміти товари які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Враховуючи визначення статті 269 Митного кодексу України поняття "подібних (аналогічних) товарів" відповідач не довів того, що вказані товари виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними.
Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зробити перерахунок надмірно сплачених податків і митних платежів за рішенням від 22 вересня 2011 року № 112000006/2011/001388/1 та надати його ВАТ "Запоріжсталь", оскільки фактично позивачем не надано доказів надання позивачем митному органу необхідних документів, визначених чинним законодавством.
Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.