25 лютого 2016 року м. Київ К/800/53923/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство юстиції України, державний інспектор Одеської митниці ДФС Виноградов Андрій Сергійович про визнання протиправними і скасування висновків та наказу про звільнення, поновлення на посаді,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року,
встановив:
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство юстиції України, державний інспектор Одеської митниці ДФС Виноградов А.С. про визнання протиправним та скасування висновку від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03 і висновку від 27 березня 2015 року №180/9/15-54-17-03 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці ДФС України №468-0 від 30 квітня 2015 року, поновлення на посаді державного інспектора митного поста «Одеса-аеропорт» Одеської митниці ДФС України.
В обґрунтування позовних вимог посилався на незаконність його звільнення з посади державного інспектора митного поста «Одеса-аеропорт» Одеської митниці ДФС України за результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», у зв'язку із висновками органу податкової служби про те, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ним вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-11 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Одеської митниці ДФС України №468-0 від 30 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади державного інспектора митного поста «Одеса-аеропорт» Одеської митниці ДФС України. Поновлено позивача на посаді державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці ДФС України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС України на постанову суду.
03 грудня 2015 року Одеським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади».
Судове рішення мотивовано тим, що Конституційним Судом України розглядається справа щодо конституційності Закону, застосованого у спірних правовідносинах в адміністративній справі, що є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу на продовження розгляду до апеляційного суду. В обгрунтування доводів касаційної сарги зазначає про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади», оскільки це призводить до затягування процесу та порушує конститційне право позивача на працю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, припинення публічної служби ОСОБА_4 та його звільнення з посади відбулось на підставі частини 3 статті 1 та частини 8 статті 3 Закону України «Про очищення влади».
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Невідповідність правових актів Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті, є підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах (стаття 15 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Згідно з положеннями частини 3 статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із системного аналізу наведених положень Закону слідує, що до повноважень Конституційного Суду України входить перевірка відповідності законів Конституції України, та у випадку визнання їх неконституційним, вони втрачають чинність.
При цьому наслідком розгляду конституційного подання може бути визнання Конституційним Судом України окремих положень Закону України «Про очищення влади» такими, що не відповідають Конституції України, що призведе до зміни правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із процедурою очищення влади відповідно до цього Закону.
В силу пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Враховуючи, що результат розгляду Конституційним Судом України конституційних подань Верховного Суду України та народних депутатів істотно вплине на прийняття законного та обґрунтованого рішення, наведене зумовлює наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України щодо конституційності норм Закону №1682-VII.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.