24 лютого 2016 року м. Київ К/9991/58048/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 21.05.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу від 11.11.2009р. по виконавчому листу №2а-2829/09 та відновлення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2а-2829/09.
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 21.05.2012р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012р., позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.04.2012р. по виконавчому листу №2а-2898/09.
Зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області поновити виконавче провадження №20982179 по виконанню постанови Народицького районного суду від 17.12.2009р. по справі №2а-2898/09.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними.
Згідно статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документу з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції в Житомирській області від 25.08.2010р. відкрито виконавче провадження №20982179 із примусового виконання виконавчого листа №2а-2898/09, виданого 11.11.2009р. Народицьким районним судом Житомирської області про зобов'язання стягнути з УПСЗН Богунської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_1 67223,76 грн. заборгованості по доплаті до заробітної плати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Цією ж постановою боржнику був наданий 7-денний строк для добровільного виконання постанови, проте в зазначений строк добровільно рішення суду виконано не було.
18.01.2012р. до Головного управління ДКС України в Житомирській області направлено запит державного виконавця щодо надання інформації про рахунки, з яких можливо провести списання коштів на виконання рішень судів, зокрема, за статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
09.02.2011р. та 08.02.2012р. державним виконавцем виносилися постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості згідно ст. ст. 37, 39, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які направлялись на виконання до УДКС України в м. Житомирі. Однак, 04.01.2012р. постанова від 09.02.2011р. повернута без виконання.
20.02.2012р. державним виконавцем направлялася вимога до УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира про надання інформації щодо фінансування виплат по рішенням судів 2012 році та надання переліку майна, що не використовується для провадження основної діяльності.
Листом УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира від 24.02.2012р. повідомлено, що на виплати компенсацій та допомог згідно судових рішень у 2011 році кошти не виділялись та на 2012 рік фінансування вказаних виплат не передбачено, а майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.
24.02.2012р. державним виконавцем до УДКС України в м. Житомирі направлено платіжну вимогу №413 від 24.02.2012р. для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу, однак, вказана вимога 23.03.2012р. повернута без виконання у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету.
30.03.2012р. та 05.04.2012р. державним виконавцем складено акти про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції в Житомирській області від 05.04.2012р. року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач протиправно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки не дотримався приписів законодавства щодо своєчасності та повноти проведення виконавчих дій. Докази щодо звернення державного виконавця до суду з поданням про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення з огляду на відсутність у боржника коштів для виконання судових рішень на певний бюджетний рік відсутні.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем судове рішення не виконано, всі можливі заходи виконання судового рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», вжито не було, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від 21.05.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012р. у даній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.М. Кочан
С.С. Пасічник