25 лютого 2016 року м. Київ К/800/51289/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Капітан" до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за касаційною скаргою Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року
У липні 2013 року ПП "Капітан" у Вінницькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000067/1 від 07 червня 2013 року та картку відмови в митному оформленні товарів № 401090000/2013/00038.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року, залишеною без змін Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 07 червня 2013 року № 401000003/2013/000067/1.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів № 40109000/2013/00038.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Вінницька митниця Міністерства доходів і зборів України подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 квітня 2013 року між ПП "Капітан" та компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія, укладено контракт № 17UA.
Відповідно до умов контакту Постачальник зобов'язується оставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору диски сталеві для легкових автомобілів.
06 червня 2013 року для митного оформлення товару позивач надав відповідачу митну декларацію вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/011011, відповідно до якої митну вартість декларантом визначено за основним методом - за ціною контракту.
07 червня 2013 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000067/1 та видано картку відмови у митному оформленні товарів № 401090000/2013/00038.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митним органом протиправно винесено рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки документи, які були подані декларантом одночасно з митною декларацією, а також ті, які були додатково надані на вимогу митного органу посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів не є беззаперечною підставою для незастосування обраного дек рантом методу визначення митної вартості.
Згідно з частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження застосування основного методу визначення митної вартості товару в вантажно-митній декларації за ціною договору (контракту) позивачем подано до митного органу документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № 17UA від 08 квітня 2013 року із додатками, рахунок-фактуру (інвойс) 2013ЯІЩ309-3 від 10 квітня 2013 року, специфікацію № 07 від 12 березня 2013 року, пакувальний лист б/н, сертифікат проходження товару загальної форми від 10 квітня 2013 року, рішення органу сертифікації № 632/13 від 24 травня 2013 року, платіжне доручення з банківською печаткою про сплату продавцю коштів згідно контракту.
Митний орган для підтвердження митної вартості товару визнав необхідність подання додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерської документації; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість сировини (сталь); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювало страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларант надав додаткові документи, а саме: контракт від 09 березня 2013 року № 2013250309-3; комерційний інвойс від 10 квітня 2013 року № 2013250309-3 між Китайською та Чеською фірмами; проформа інвойс від 09 березня 2013 року № 2013250309; виписка банку б/н від 07 червня 2013 року; копія митної декларації країни відправлення від 09 квітня 2013 року; звіт про експертну оцінку від 07 червня 2013 року № 0-67; інформація з сайту steelhome.cn про динаміку цін на китайську сталь, в період з 07 червня 2012 року по 07 червня 2013 року, статтю з журналу Bussiness Day від 10 травня 2013 року про ціну на китайську сталь; платіжне доручення від 30 квітня 2013 року №2; договір про страхування вантажоперевезень від 10 квітня 2013 року № PYIE201327021205001948; прайс лист б/н від 01 березня 2013 року, калькуляція виробника б/н від 10 квітня 2013 року, пакувальний лист б/н від 10 квітня 2013 року від Китайської фірми.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, документи, які були надані декларантом одночасно з митною декларацією, а також ті, які були додатково надані на вимогу митного органу посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, декларант підтвердив правомірність, при визначенні митної вартості товарів, застосування методу № 1 визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), зокрема, за ціною, визначеною в договорі (контракті) № 17UA від 08 квітня 2013 року, укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o..
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо неправомірності рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у митному оформленні товарів.
Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Капітан" до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.