18 лютого 2016 року м. Київ К/800/14522/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за позовом Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування протоколу, припису та постанови,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 10.01.2013, припису від 10.01.2013 №7, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 №5.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних рішень як таких, що прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.01.2013 щодо здійснення позивачем будь-яких робіт з будівництва локальних очисних споруд поблизу житлових будинків за адресою: м. Мелітополь, 2-й провулок Ленінградський.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельних нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт №7, виданий 10.01.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області відносно Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького; визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №5, винесену 15.01.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області відносно Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державний стандартів і правил Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, за результатами якої складено акт перевірки від 10.01.2013.
Перевіркою встановлено факт виконання будівельних робіт з будівництва локальних очисних споруд об'єкту 1 категорії складності за адресою: м.Мелітополь, 2-й провулок Ленінградський, без реєстрації декларації про початок виконання робіт, що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі акту перевірки від 10.01.2013 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудування від 10.01.2013, припис від 10.01.2013 №7 про зупинення робіт, який адресовано ректору Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ОСОБА_3, а також постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 №5, згідно з якою до позивача на підставі пункту 4 частини другої статті 2 Закону України " Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладено фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 646,00 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності припису від 10.01.2013 №7 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2013 №5 як таких, що прийнято за відсутності факту доведення здійснення будівельних робіт об'єкті будівництва саме позивачем.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.
Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час розгляду справи, вказано на недоведеність з боку відповідача наявності у позивача статусу замовника будівництва очисних споруд за адресою: м.Мелітополь, 2-й провулок Ленінградський. Підпис представника позивача в акті перевірки не свідчить про визнання ним порушення, зафіксованого в акті.
Враховуючи викладене, з огляду на недоведеність наявності у позивача визначальних ознак суб'єкта відповідальності за правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності постанови про накладення штрафних санкцій від 15.01.2013 №5 та припису від 10.01.2013 №7, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції судів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: