"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/19217/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі №133/1496/13-а за позовом ОСОБА_3 до Козятинської міської ради Вінницької області, за участю ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності Козятинської міської ради Вінницької області, що пов'язана з невжиттям заходів щодо демонтажу шести самовільно встановлених безхазяйних контейнерів зі сторони двору будинку № АДРЕСА_1; зобов'язання Козятинської міської ради Вінницької області демонтувати шість самовільно встановлених безхазяйних контейнерів зі сторони двору будинку АДРЕСА_1 та вжити заходів щодо прибирання там несанкціонованого сміттєзвалища та стихійного туалету.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю міської ради щодо не вжиття заходів з метою демонтажу незаконно встановлених поруч з магазином позивача металевих контейнерів.
Постановою Вінницької області від 12 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Козятинської міської ради Вінницької області, пов'язану з невжиттям заходів щодо демонтажу шести самовільно встановлених безхазяйних контейнерів зі сторони двору будинку № АДРЕСА_1; зобов'язано Козятинську міську раду Вінницької області демонтувати шість самовільно встановлених безхазяйних контейнерів зі сторони двору будинку АДРЕСА_1 та вжити заходів щодо прибирання там несанкціонованого сміттєзвалища та стихійного туалету.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та винести нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна - будівлі магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.04.2013 №3009165.
Впритул до стіни магазину позивача зі сторони двору будинку АДРЕСА_1 встановлено шість металевих контейнерів.
За змістом листа Козятинського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області від 19.12.2009 № 1/1432, контейнери встановлені з порушенням протипожежних норм.
За посиланням позивача, навколо контейнерів влаштоване стихійне сміттєзвалище, що свідчить про порушення санітарно - епідеміологічних норм (згідно з листом Козятинської районної санітарно - епідеміологічної служби від 14.02.2011 №02-02/2/395).
Позивач протягом 2009 - 2013 років звертався до Козятинської міської ради Вінницької області з приводу незаконного встановлення контейнерів біля будівлі його магазину та прибирання стихійного сміттєзвалища. Однак, жодних дієвих дій з метою врегулювання ситуації, що виникла, міською радою не вчинено.
Вважаючи бездіяльність Козятинської міської ради Вінницької області, пов'язану з невжиттям заходів щодо демонтажу шести самовільно встановлених безхазяйних контейнерів зі сторони двору будинку № АДРЕСА_1, протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у відповідача законодавчо визначеного обов'язку здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів та достатності встановлених обставин справи для зобов'язання міської ради демонтувати спірні контейнери.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо достатності досліджених судами обставин для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За змістом оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, суд вказав, що встановлені впритул до стіни магазину позивача шість металевих контейнерів є безхазяйними. Колегія суддів вказує на передчасність зазначених висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
У той же час, як стверджує у своїй апеляційній та касаційній скаргах громадянин ОСОБА_2, один із зазначених контейнерів належить йому на праві власності.
В матеріалах справи міститься розписка про придбання ОСОБА_2 контейнера та наказ КП «Будтеплосервіс» Козятинської міської ради від 05.05.2009 № 37 «Про погодження розташування контейнера по АДРЕСА_1», яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення контейнера на прибудинковій території по АДРЕСА_1
Водночас, матеріали справи не містять доказів взяття відповідачем зазначеного контейнеру на облік як безхазяйного майна у відповідності до вимог статті 335 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При цьому, питання правового статусу зазначеного нерухомого майна судами попередніх інстанцій не досліджувалась. Зокрема, судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам ОСОБА_2, викладеним в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, необґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про той факт, що розміщені біля магазину позивача контейнери є безхазяйними.
Також, колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не перевірено чи відповідає спосіб захисту, обраний позивачем, обсягу повноважень Козятинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, при здійсненні нею владних управлінських функцій у сфері благоустрою.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, зважаючи на недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статями 160, 167, 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до Козятинської міської ради Вінницької області, за участю ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: