Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та
ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12012110060000565 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу підготовчого судового засідання Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року,
Зазначеною ухвалою Печерський районний суд м. Києва, за результатами підготовчого судового засідання, повернув прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012110060000565 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на відсутність долучених до обвинувального акту, встановлених законом додатків, а саме розписок чи інших документів про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_11 та його захисником ОСОБА_12 , а також ненадання стороною обвинувачення доказів щодо їх належного вручення обвинуваченому; не усунення недоліків, зазначених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 28.04.2015 року та ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2015 року та невідповідність в повній мірі реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України.
Зокрема, як наведено в ухвалі суду, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні та слідчі дії, що були проведені в ході досудового розслідування, а саме відсутнє посилання на наявність в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 14.05.2015 року про закриття кримінальної справи за ч. 5 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року про повернення обвинувального акта прокурору та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки, згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, лише якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Як вважає прокурор, обвинувальний акт відповідає вимогам закону, оскільки при його складанні були виконані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України.
Крім того, на думку прокурора, при винесенні оскаржуваної ухвали, судом не взято до уваги одну із засад кримінального провадження, а саме розумність строків та критерії визначення розумності строків, передбачені ч. 3 ст. 28 КК України.
З огляду на наведене, в апеляційній скарзі робиться висновок про те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року є незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
В письмових запереченнях захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу підготовчого судового засідання залишити без задоволення, а захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 - відхилити апеляційну скаргу прокурора та залишити в силі ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити; пояснення представника потерпілих, який підтримав апеляційну скаргу прокурора; пояснення обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого судового засідання, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Частиною другою цієї ж норми КПК передбачено, які відомості повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
До обвинувального акта додаються реєстр матеріалів досудового розслідування та інші документи, вичерпний перелік яких зазначений в ч. 4 ст. 291 КПК України. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який було направлено до Печерського районного суду м. Києва, разом з реєстром матеріалів досудового розслідування та іншими додатками, зазначений документ містить в собі всі необхідні відомості, які передбачені ст. 291 КПК України, в тому числі передбачені п. 5 ч. 2 цієї статті, а саме виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, у зв'язку з чим суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для прийняття рішення про його повернення прокурору через невідповідність обвинувального акта вимогам закону.
Принаймні в ухвалі суду не наведено переконливих доводів на підтвердження того, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за своїм змістом, не відповідає вимогам закону, а саме ч. 2 та ч. 3 ст. 291 КПК України.
Посилання в оскаржуваній ухвалі суду на відсутність розписок чи інших документів про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_11 та його захисником ОСОБА_12 ; ненадання стороною обвинувачення доказів щодо їх належного вручення обвинуваченому; не усунення недоліків, зазначених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 28.04.2015 року та ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2015 року, а також на невідповідність в повній мірі реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, не можуть бути визнані достатніми підставами для повернення обвинувального акта прокурору, з огляду на таке.
Як зазначалось вище, з посиланням на ч. 4 ст. 291 КПК України, серед документів, які додаються до обвинувального акта, дійсно повинна бути розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Більш того, ст. 293 КПК України, зобов'язує прокурора, одночасно з переданням обвинувального акта, надати під розписку його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Разом з тим, відсутність розписки саме підозрюваного, в даному випадку підозрюваного ОСОБА_11 , не могла служити підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки останній відмовився від отримання під розпитку копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову, що підтверджується відповідним актом, який був складений прокурором за участю понятих 24.06.2015 року (т.1, а.с. 32).
Так само відмовився від отримання зазначених документів і захисник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 , що також підтверджується відповідним актом (т. 1, а.с. 33).
Таким чином, відсутність розписки підозрюваного ОСОБА_11 , за вказаних вище умов, не може служити підтвердженням того, що прокурор не виконав покладеного на нього обов'язку надати підозрюваному та його захиснику копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки іншого способу надання цих документів, законом не передбачено.
У зв'язку з цим, твердження суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не надано доказів щодо належного вручення обвинуваченому ОСОБА_11 копій відповідних документів, не може бути визнане обґрунтованим, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, з урахуванням того, що з трьох обвинувачених та їх захисників лише обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник - адвокат ОСОБА_12 відмовились від отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, що само по собі не може свідчити про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.
До того ж, під час підготовчого провадження, яке тривало п'ять місяців, суд першої інстанції мав можливість з'ясувати не лише причини відмови обвинуваченого ОСОБА_11 від отримання копії обвинувального акта з відповідними додатками, а й запропонувати прокурору повторно виконати вимоги ст. 293 КПК України, а не використовувати відсутність розписки, разом з іншими надуманими обставинами для повернення обвинувального акта прокурору.
Зокрема та обставина, що в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року, про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, було зазначено про те, що обвинувальний акт, який був предметом судового розгляду в суді першої інстанції, не містить в собі належним чином сформульованого обвинувачення, а містить лише фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, а ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та правову кваліфікацію їх дій, що в подальшому, за результатами підготовчого судового засідання, стало підставою для повернення зазначеного обвинувального акта прокурору, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2015 року, не давала суду першої інстанції підстав, при прийнятті аналогічного рішення щодо повернення прокурору обвинувального акта, який було направлено до суду 30 червня 2015 року, посилатись на зазначені судові рішення із вказівкою на не усунення недоліків обвинувального акта, які були зазначені в цих рішеннях, оскільки предметом розгляду підготовчого судового засідання, за наслідками якого суд прийняв оскаржуване рішення, був обвинувальний акт, складений та затверджений прокурором 24.06.2015 року, якому раніше не надавалась будь-яка оцінка з точки зору його відповідності вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Крім того, як зазначалось вище, цей обвинувальний акт за своїм змістом відповідає вимогам закону, а тому суд першої інстанції взагалі не мав підстав порівнювати його з іншими обвинувальними актами, які повертались прокурору раніше.
Що ж стосується недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, а саме відсутності в ньому посилання на наявність в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 14.05.2015 року про закриття кримінальної справи за ч. 5 ст. 185 КК України, то суд першої інстанції також безпідставно визнав зазначену обставину в якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вона жодним чином не може свідчити про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.
Більш того, зазначене процесуальне рішення, навіть якщо воно дійсно існує, було прийнято не під час досудового розслідування, а під час перебування кримінального провадження на розгляді в суді, а тому, у разі необхідності підтвердження або спростування пред'явленого обвинуваченим обвинувачення за ч. 5 ст. 185 КК України, вказана постанова, за клопотанням будь-якої сторони кримінального провадження може бути надана суду в ході судового розгляду.
За таких обставин, ухвала підготовчого судового засідання від 01 грудня 2015 року про повернення обвинувального акта прокурору не може бути визнана законною та обґрунтованою.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12012110060000565 щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а матеріали зазначеного кримінального провадження підлягають поверненню до суду першої інстанції для призначення нового розгляду зі стадії підготовчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу підготовчого судового засідання Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012110060000565за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України повернуто прокурору - скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-кп/796/520/2016
Категорія: ч. 5 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_13
Доповідач - суддя ОСОБА_1