17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.
при секретарі: Мушті І.С.
за участю осіб:
представника позивача Білополого Є.В.
представника відповідача Літовського Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року позов ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за договором № 00600806 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки від 01.08.2013 року в сумі 172476,79 грн.Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Справа№752/9561/15-ц
№ апеляційного провадження:№22-ц/796/207/2016
Головуючий у суді першої інстанції С.В. Ладиченко
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.Поливач
Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення зробив хибний висновок про наявність у неї заборгованості перед позивачем за Договором № 00600806 (включаючи його невід'ємну частину - Додаткову угоду № 1 про відкриття кредитної лінії співробітникам АТ «Брокбізнесбанк» від 01.08.2013 року) як за укладеним сторонами Кредитним договором, проігнорувавши той факт, що на останньому відсутня печатка позивача (ця обставина підтверджується наявною в матеріалах справи наданою Позивачем ксерокопією Договору № 0060806 (як самого договору, так і Додаткової угоди № 1 про відкриття кредитної лінії співробітникам АТ «Брокбізнесбанк» від 01.08.2013 р. до Договору № 0060806)), що суперечить нормам абзацу другого ч. 2 ст. 207 ЦК України в чинній на той час (01.08.2013 року) редакції, відповідно до якої правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Вказала, що суд не дав належної оцінки тому факту, що на Додатку 1 «Довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту», який відповідно до п. 4. Додаткової угоди № 1 про відкриття кредитної лінії співробітникам АТ «Брокбізнесбанк» від 01.08.2013 р. до Договору № 0060806 (далі - Додаткова угода № 1), є її невід'ємною частиною, взагалі відсутній підпис уповноваженого працівника позивача та його печатка як сторони правочину, а, отже, фактично відсутні підписані сторонами такі істотні умови як детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, передбачені пунктом 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, до позовної заяви не додано докази письмового повідомлення відповідача про інформацію, яку Банк мав надати їй перед укладенням договору про надання споживчого кредиту у відповідності зі ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» та п.п.2.1 п.2 Постанови НБУ № 1682.5 від 10.05.2007р (зі змінами та доповненнями).
Представник відповідача Літовський Д.Е. у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній та просив задовольнити її з викладених підстав, подав суду письмові пояснення.
В суді апеляційної інстанції представник позивача Білополий Є.В. заперечував проти задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, про що зазначив у своїх письмових запереченнях.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, забезпечила явку свого представника. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за її відсутності, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Так, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги банку суд першої інстанції виходив з того, що 01.08.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір №00600806 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, відповідно до вимог якого Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_3 в повній мірі. Відповідач ОСОБА_3 у свою чергу своїх зобов'язань перед Банком не виконала, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Банк неодноразово звертався до ОСОБА_3 з вимогою щодо усунення порушення.Оскільки жодних дій, направлених на задоволення вимог Банку з боку позичальника ОСОБА_3 не здійснено, а заборгованість по Кредитному договору в повному обсязі не погашена, тому Банк має право вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку, а позичальник повинен повернути кредитору кредит, сплатити проценти, неустойку, 3% річних та суму індексу інфляції.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.08.2013 року між АТ «Брокбізнесбанк» та Позичальником ОСОБА_3 було укладено договір № 00600806 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки (а.с. 10-12).
Відповідно до заяви - Анкети Позичальника на відкриття поточного рахунку з оформленням платіжної картки міжнародної платіжної системи MASTERCARD WORLDта ПІН-код до платіжної картки, Позивач відкрив Відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні, уклав Договір, та зобов'язався здійснювати обслуговування рахунку згідно переліку послуг та на умовах, викладених в тарифах.
На виконання укладеного Договору, Позивач уклав з Відповідачем Додаткову угоду №1 про відкриття кредитної лінії співробітникам АТ «Брокбізнесбанк» від 01.08.2013, що є невід'ємною частиною Договору, та надав Відповідачу спеціальний платіжний засіб - платіжну картку НОМЕР_1 згідно тарифного пакету «П'ятірочка», про що свідчить розписка держателя картки від 01.08.2013.
Відповідно до Договору, Банк надає Відповідачу грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 120 000,00 грн. на строк з 01.08.2013 по 31.07.2015 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,005 річних на споживчі цілі.
Згідно пункту 2.9 Кредитного договору «схема обслуговування карткового рахунку» - платіжна схема, що визначає вид обслуговування Рахунку - дебетова (операції здійснюються в межах власних коштів Власника Рахунку), кредит: (операції здійснюються в межах наданого Банком Власнику Рахунку кредиту), дебетно-кредитна (операції здійснюються в межах власних коштів Власник рахунку, а у разі їх недостатності Банк надає кредит в межах затвердженого ліміту).
Згідно пункту 7.1.3 Кредитного договору передбачено, що в разі виникнення заборгованості по Рахунку (суми овердрафту і нарахованих процентів) та непогашення в терміни, які визначені Кредитним договором, Позичальник гарантує повернення сум цієї заборгованості Банку всіма коштами, майном, майновими правами, що належать йому.
Відповідно до пункту 8 Додаткової угоди кредитна лінія є відновлювальною в межах поточного ліміту, встановленого пунктом 2 Додаткової угоди, за умови погашення Позичальником суми основного боргу за Кредитною лінією (частково або в повному обсязі) та процентів за користування нею.
Згідно пункту 6 Додаткової угоди проценти за користування Кредитом нараховуються Банком починаючи з дати фактичного використання кредитних коштів. Проценти нараховуються щомісячно в межах строку користування кредитним лімітом, на суму фактичного залишку заборгованості, із розрахунку фактичної кількості днів в місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за поточний календарний місяць в останній робочий день місяця. Відповідно пункту 7 Додаткової угоди 1 Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.
Положенням пункту 14 Додаткової угоди визначено, що у разі порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією, а також інших платежів, Позичальник сплачує Банку штраф за кожний факт такого порушення у розмірі 100 грн.
Як вбачається, на час отримання Кредиту, ОСОБА_3 була головним бухгалтером ПАТ «Брокбізнесбанк», а відтак була обізнана з усіма тарифами, які діяли в рамках послуг, що їй надавались
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Уклавши Договір разом з Додатковою угодою №1 про відкриття кредитної лінії співробітникам АТ «Брокбізнесбанк» від 01.08.2013, Відповідач взяла на себе зобов'язання повернути Кредит в обумовлений строк, однак свого обов'язку не виконала, чим порушила умови Кредитного договору та вимоги статей 526, 530 Цивільного кодексу України.
Згідно виписки по рахунку НОМЕР_3 період з 01.08.2013 по 17.04.2015 всього по видатковим операціям по тілу кредиту було проведено операцій на суму 120037,36 грн., по процентам - 37535,50 грн., всього по прибутковим операціям Відповідачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості по Кредит - 14 978,82 грн.
Тобто, сторони Договору фактично приступили до виконання Договору, Банк надав грошові кошти Відповідачу (Відповідач користувалась грошовими коштами Позивача за відсутності грошових коштів на картковому рахунку Відповідача), а Відповідач частково виконала умови Договору щодо повернення заборгованості по Кредиту в сумі 14 978,82 грн.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 2 статті 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є йото невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини і статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав йото у строк, встановлений договором або законом. Позичальник не виконав умов Кредитного договору чим порушив норми вищезазначених статей, тому до нього повинні застосовуватися положення статті 611 ЦК України, які передбачають правові наслідки за порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Підтвердженням факту надання відповідачу кредитних коштів є наявна в матеріалах справи виписка по рахунку НОМЕР_2 за період з 01.08.2013 по 17.04.2015.
У свою чергу, твердження відповідача що Договір є нікчемним у зв'язку із відсутністю на ньому печатки ПАТ «Брокбізнесбанк» та підпису представника ПАТ «Брокбізнесбанк», а також на Додатковій угоді №1 до нього, не відповідає дійсності та обставинам справи.
Так, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Банк в будь якому випадку схвалив правочин щодо надання кредитної лінії Відповідачу (Договір та Додаткову угоду №1 до нього), надавши Відповідачу у користування грошові кошти та спеціальний платіжний засіб за допомогою якого Відповідач ініціювала платіжні операції та отримувала грошові кошти від Позивача.
По друге, відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 ЦК України та частиною 22.9 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Отже, надання Відповідачу Кредиту це є кредитуванням рахунка Відповідача з встановленням ліміту платіжних операцій та надання останньому можливості здійснюватиплатежі з використанням спеціального платіжного засобу.
Таким чином, укладений між сторонами Договір та Додаткова угода №1, за своєю правовою природою є кредитним договором на умовах овердрафту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливістю кредитування за овердрафтом є те, що при видачі кредиту позичковий рахунок банком не відкривається, а заборгованість за кредитом обліковується на рахунку клієнта як дебетовий залишок.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1,2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. п. 1.10, 4.1 - 4.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 (далі за текстом - Положення), операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. п. 5.1 - 5.5 Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.
Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Згідно з п. п. 5.6, 5.8 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
Розрахунок, наданий позивачем, не спростований під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а відтак є вірним (а.с.7-9).
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» підлягають задоволенню повністю є вірним та таким, що відповідають вимогам закону та зібраним по справі доказам.
Так, твердження заявника про незаконність ухваленого судом рішення, порушення норм матеріального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які вона посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення позову, також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, вони є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив зібрані у справі докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, належним чином встановив фактичні обставини справи, а тому дійшов законного висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: