22 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівСлободянюк С.В., Махлай Л.Д.
при секретаріЛознян О.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи Рівненський міський відділ Управління МВС України у Рівненській області, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на автомобіль, -
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 64-68/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що усний договір купівлі-продажу автомобіля є достатньою правовою підставою набуття права власності ОСОБА_6 на нього. Зазначив, що така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 р. у справі №6-100цс15 про те, що відповідно до ст. 207 ЦК України наявність письмових документів, які свідчать про волю сторін на відчуження автомобіля, свідчить про укладення сторонами у письмовій формі правочину щодо спірного автомобіля в порядку ст. 638 ЦК України. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 754/13864/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3286/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що 14.10.2014 року між позивачем ОСОБА_6 та ОСОБА_9 був укладений усний Договір купівлі-продажу автомобіля Сhегу Tiggo, 2008 року випуску.
На підтвердження укладення договору ОСОБА_9 написала розписку про отримання від ОСОБА_6 грошовий коштів у розмірі 6000, 00 доларів США (а.с.5).
Згідно даної розписки ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_6 за автомобіль Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, суму у повному обсязі у розмірі 6000, 00 доларів США 14.10.2014 року, автомобіль передала власноруч.
У подальшому 18.10.2014 року вказаний автомобіль Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, був вилучений у позивача з тих підстав, що автомобіль перебуває в угоні.
Відповідно до Довідки (а.с.36) 13.10.2014 року прийнята та зареєстрована в ЄРДР заява ОСОБА_11 про кримінальне правопорушення, а саме незаконне заволодіння невстановленою особою 23.09.2014 року автомобілем Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, під приводом користування автомобілем на короткий термін.
Після вилучення автомобіль Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, був переданий на зберігання ОСОБА_7, що підтверджується її заявою від 16.02.2015 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 328 ЦК України про те, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, ЗУ "Про дорожній рух" та Постановою КМУ від 07.09.1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", які пов'язують перехід права власності на рухоме майно - автомобіль - шляхом зняття автомобіля з реєстрації та реєстрацію (перереєстрацію) його на нового власника. Встановивши, що позивач після передачі ОСОБА_9 коштів та отримання у користування автомобіля не вчинив жодних дій, направлених на набуття ним права власності на автомобіль, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_11 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, щодо заволодіння 23.09.2014 року невстановленою особою шахрайським шляхом транспортним засобом Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, під приводом користування автомобілем на короткостроковий термін. На даний час проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Відповідачкою ОСОБА_7 право власності позивача на автомобіль Сhегу Tiggo, 2008 року випуску, не оспорюється, а тому суд першої інстанції вважає, що даний позов пред'явлений позивачем до неналежної особи.
Доводи апеляційної скарги, щодо укладення усного договору купівлі-продажу автомобіля, що є достатньою правовою підставою для набуття права власності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги п. 4 ч. 1 ст. 208 ЦК України та положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, передбачають письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів, яким довіреність на розпорядження автомашиною в інтересах довірителя не є договором, а довіреність на керування та розпорядження спірним автомобілем не є правочином, згідно з яким відбувається перехід права власності і видачу такої довіреності не можна вважати договором купівлі-продажу. Крім того, розписка, на яку посилається позивач / а.с.5/, як форма договору, положеннями ЦК України передбачена тільки при укладанні договору позики, і не може вважатись підтвердженням укладення договору купівлі-продажу.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності з приводу спірних правовідносин правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 р. у справі №6-100цс15, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки правова позиція стосується безпідставного набуття майна в порядку ст. 1212 ЦК України, а не визнання права власності на автомобіль.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: