Постанова від 22.02.2016 по справі 823/5266/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/5266/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2015 №20,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про часткову відмову у фінансуванні від 12.11.2015 №20.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 01 вересня 2015 року позивачем отримано від відповідача повідомлення від 31.08.2015 №946/04-1-17 про проведення з 18 вересня 2015 року планової перевірки за період з 01.07.2013 по 01.07.2015 по страховим коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальника.

Листом від 07.09.2015 №11018-01-20 позивач повідомив Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ у 2015 та 2016 роках установлені обмеження щодо проведення перевірок з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, у зв'язку із чим просив повідомити правову підставу проведення планової перевірки.

Листом Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.09.2015 №1051/04-1-16 позивачу повідомлено, що Фонд не належить до органів державного нагляду (контролю), а також контролюючих органів із адміністрування податків, зборів і платежів, тому проведення перевірок у 2015 році не суперечить діючому законодавству.

В подальшому на адресу відповідача позивачем був надісланий аналогічного змісту лист від 28.10.2015 №12344-01/20.

У зв'язку із не допуском позивачем до проведення перевірки рішенням Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12 листопада 2015 року №20 відмовлено у фінансуванні Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради згідно заяви - розрахунку від 12 листопада 2015 року №206 на суму 6713,98 грн; роз'яснено позивачу, що фінансування буде поновлено після проведення перевірки правомірності використання вже наданих коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та, відповідно, його робочі органи не є державними органами виконавчої влади та контролюючими органами, а приписи пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, в зв'язку з чим на Фонд соціального страхування України та його робочі органи не поширюється мораторій щодо проведення перевірок.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77-VIII, яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 1105-XIV викладено в новій редакції, зокрема, змінено назву Закону на «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» установлено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

Положеннями пунктів 8 та 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначав правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77-VIII».

Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Частиною першою статті 14 вказаного Закону передбачено, що страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління за визначеними законом видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Отже, Черкаська міська виконавча дирекція Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є контролюючим органом по коштах Фонду, оскільки здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами в період 2015 - 2016 років стосується всіх без виключення контролюючих органів.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є контролюючим органом, тому на його перевірки також розповсюджуються обмеження, встановлені пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Згідно довідки від 26 листопада 2015 року №212 обсяг доходу надходжень та видатків позивача за 2014 рік складає менше 20 мільйонів гривень, а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з цим, відповідач не надав доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із заявкою щодо його перевірки чи наявність відповідного рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач обґрунтовано не допустив відповідача до перевірки, відповідно, рішення про часткову відмову у фінансуванні від 12 листопада 2015 року №20 є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради задовольнити.

Скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткову відмову у фінансуванні від 12.11.2015 №20.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 29.02.2016)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: О.М. Оксененко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Губська Л.В.

Попередній документ
56188507
Наступний документ
56188509
Інформація про рішення:
№ рішення: 56188508
№ справи: 823/5266/15
Дата рішення: 22.02.2016
Дата публікації: 04.03.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: