Справа: № 810/4024/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
01 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняШевчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Октан-Плюс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Октан-Плюс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрол Октан-Плюс» пред'явило позов до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2015 №00027/2101/496.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.04.2015 посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, проведена фактична перевірка позивача з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями га/або тютюновими виробами.
Як встановлено судом, перевірка проведена представниками контролюючого органу в присутності представника позивача Бабенка М.А., який розписався в направленні на проведення перевірки та отримав Наказ від 31.03.2015 № 114.
За результатами вказаної перевірки складено Акт №605/10-36-21/36172328 від 16.04.2015 року (далі - Акт перевірки), в яком встановлено факт реалізації бензину А95 та дизелю без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа.
До Акту перевірки долучено пояснення працівника позивача Бабенка М.А. та зошит залишку паливо-мастильних матеріалів, вказані додатки наявні в матеріалах справи.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване рішення, в якому встановлено порушення п.1.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон 265/95ВР) та застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 2 096 985,95 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, передбачає, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Твердження апелянта про порушення відповідачем процедури проведення перевірки колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач діяв відповідно до статті 80 Податкового кодексу України, яка передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.
Підтвердженням даної обставини є наявний в матеріалах справи лист з проханням про вжиття заходів в межах своєї компетенції начальника оперативного управління ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_7, до начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_9, з якого слідує, що до ОУ ГУ ДФС у Київській області надійшла заява гр. ОСОБА_8 від. 23.03.2015 №8/0/3в, в якій зазначено, що у м. Тараща по вул. Пушкіна в нежитловому приміщенні здійснюється незаконна реалізація підакцизної групи товарів, а саме бензину та дизелю. Вказані обставини стали підставою для реагування податковому органу, а саме ініціювання та проведення перевірки для підтвердження або спростування обставин викладених в заяви гр. ОСОБА_8
Представник апелянта наголошує, що паливно-мастильні матеріали, які знаходились на території позивача, зберігаються в його складському приміщенні на виконання умов договору оренди від 05 січня 2012 року укладеного з ТОВ «Петрол Октан», тому не реалізує їх та вважає, що в такому випадку не потребує застосування в своїй господарській діяльності реєстратора розрахункових операцій.
Однак, з відібраних при проведенні перевірки пояснень гр. Бабенка М.А. слідує, що він працює на підприємстві позивача охоронцем. До його функціональних обов'язків входять: слідкування за порядком на території; заправка автомобілів бензином та дизелем. Він реалізує бензин та дизель та фіксує продаж у спеціальному зошиті для грошових залишків копія якого надана до пояснень.
Стаття 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає порядок проведення розрахунків, а саме суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Стаття 17 Закону 265/95ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції.
Колегія суддів не приймає уваги посилання апелянта на Постанову Верховного Суду України від 16.04.2013 та Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року, оскільки висновки судів в зазначених рішеннях ґрунтуються на невиконанні щоденного другу фіскального чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, однак у даній справі мова йде про реалізацію бензину та дизельного палива без реєстратора розрахункових операцій, тобто вчинення правопорушення системно, кожного дня.
З огляду на те, що допущені позивачем порушення не є триваючими та продовжуваними, а кожне з них є окремим та вважається вчиненим з моменту реалізація палива в кожному окремому випадку, за який необхідно застосувати реєстратор розрахункових операцій та роздрукувати фіскальний чек, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрол Октан-Плюс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Собків Я.М.
Борисюк Л.П.