10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
"01" березня 2016 р. Справа № 806/5185/15-а
Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 25 лютого 2016 року, так як апеляційна скарга подана без додержання вимог ст. 187 КАС України, зокрема до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
29.02.2016 року від апелянта на адресу Житомирського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків у зв'язку з обмеженим фінансуванням фіскальної служби, що позбавляє можливість на даний час сплатити судовий збір.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване тим, що станом на 25.02.2016 року бюджетні кошти на сплату судового збору на рахунки ДФС не надійшли.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Апелянтом не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору або звільненні від сплати судового збору.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".
У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Керуючись ст. ст. 108, 187, ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити Державній фіскальній службі України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті.
Клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків задовольнити.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без руху.
Продовжити Державній фіскальній службаі України строк до "14" березня 2016 р. для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити Державній фіскальній службаі України , що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2- відповідачу/відповідачам: Державна фіскальна служба України Львівська площа,8,м.Київ-53,04655
- ,