Справа: № 810/2996/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еркер» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еркер» до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У липні 2015 року Приватне підприємство «Еркер» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області №18 від 23 квітня 2015 року про накладення штрафу в сумі 102057,55 грн. та пені в сумі 171048,99 грн., всього фінансових санкцій на загальну суму 2731056,54 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оспорюваного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Еркер» є юридичною особою, 22.05.2007 зареєстрованою Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області.
27.04.2015 року на адресу приватного підприємства «Еркер» надійшло рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київській області за № 18 від 23.04.2015 р. про накладення штрафу в сумі 102 057,55 грн. та пені в сумі 171 048,99 грн., всього фінансових санкцій на загальну суму 317 444,85 грн..
Не погодившись із вказаним рішенням підприємство, в порядку адміністративного оскарження, звернулось із скаргою до Пенсійного фонду України, яке 25.06.2015 року за наслідками розгляду скарги прийняло рішення № 32339/09-10, яким скаргу ПП «Еркер» від 11.06.2015 року № 663 залишило без задоволення, а рішення управління Пенсійного фонду у м. Білій Церкві Київській області за № 18 від 23.04.2015 р. - без змін.
Також, ПП «Еркер» аргументує свої вимоги тим, що частина 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була виключена з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Закону України від 07.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Таким чином, на думку позивача, Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області не мало правових підстав для прийняття спірного рішення від 23.04.2015 № 18.
Крім того, на думку Апелянта, з оскаржуваного рішення не вбачається як, за що і коли (за який період) підприємству нараховано фінансові санкції, коли саме виникла недоїмка по страховим внескам або її несплата чи несвоєчасна оплата до фонду. При цьому, стверджується, що на адресу підприємства не надходили вимоги Управління Пенсійного фонду щодо погашення недоїмки зі сплати страхових внесків, які були нараховані та не сплачені або несвоєчасно сплачені до фонду.
Також, ПП «Еркер» наголошує на тому, що згідно даних бухгалтерії станом на 23.04.2015 у підприємства відсутня заборгованість перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI), Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду України до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій передбачалось нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розраховувалась за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведені вище норми матеріального права були виключені.
У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків.
Дана позиція щодо правомірності стягнення заборгованості щодо сплати страхових внесків, яка виникла до 01 січня 2011 року узгоджується із практикою Верховного Суду України у відповідних правовідносинах (постанова від 26.03.2013 у справі № 21-71а13).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи пенсійного фонду за формою і в строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що на час винесення пенсійним органом оспорюваного рішення від 23 квітня 2014 року №18, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачем погашена в добровільному порядку не була.
Відповідно до п. 8. 1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі по тексту - Інструкція), стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Підпунктом «б» п. 8.2 Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У випадку, визначеному підпунктом «б» цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.
Положеннями п. 8. 3 Інструкції передбачено, що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
З наявної в матеріалах справи картки особового рахунку (32%, 4%, 42 %) за період з 01.03.2009 по 31.07.2015, станом на 2011 рік за ПП «Еркер» перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 85193,62 грн. Зазначена сума заборгованості була сплачена підприємством лише у 2015 році.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві було розраховано суму фінансових санкцій у розмірі 96311,71 грн. та пеню в сумі 163360,29 грн.
З картки особового рахунку (1% - 5%) за період з 01.03.2009 по 31.07.2015 вбачається, що станом на 2011 рік за ПП «Еркер» перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 4389,59 грн. Зазначена сума заборгованості була сплачена підприємством, також, у 2015 році.
Тому, у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків відповідачем було розраховано суму фінансових санкцій у розмірі 5745,84 грн. та пеню в сумі 7688,70 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 23.04.2015 у ПП «Еркер» відсутня заборгованість перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків, проте до 2015 року за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків за період 2009-2010 роки, зокрема, в розмірі 89583,21 грн. за вимогою № Ю-2527 від 05.05.2010, що не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду справи та підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 45769339 від 10.12.2014.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про несвоєчасність сплати позивачем суми страхових внесків, нарахованих до сплати у період до грудня 2011 року.
Стосовно твердження позивача про те, що ПП «Еркер» сплатило недоїмку по страховим внескам 17.01.2015 у розмірі 89583,21 грн., а тому відповідачем не вірно розраховано суму штрафу в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції вірно зазначає, що такі доводи позивача не приймаються до уваги, оскільки відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку Приватного підприємства «Еркер» зазначена сума боргу поступила на рахунок Пенсійного фонду 13.02.2015 та відповідно вважається погашеною саме з 13.05.2015.
Колегія суддів критично розцінює доводи апелянта про відсутність у ПП «Еркер» заборгованості перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків станом на 23.04.2015, а також підстав для застосування до підприємства фінансових санкцій, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства підставами для нарахування штрафів Пенсійним фондом є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. Розмір такого штрафу становить 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Станом на 23.04.2015 заборгованість по страхових внесках у ПП «Еркер» дійсно була відсутня. Однак, в період з 20.03.2009 по 13.02.2015 сплата нарахованих страхових внесків підприємством здійснювалась з порушенням визначених законодавством строків, що, в свою чергу, є підставою для застосування контролюючим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Доказів же того, що підприємством своєчасно сплачувались страхові внески у період з 20.03.2009 по 12.02.2015 позивачем суду надано не було.
Відносно посилань апелянта на ту обставину, що рішення від 16.02.2015 № 2 є скасованим, суд апеляційної інстанції погоджується із висноком суду попередньої інстанції, що це не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення про результати розгляду скарги від 16.04.2015 № 23693/09-10 підставою для скасування рішення від 16.02.2015 № 2 про застосування до ПП «Еркер» фінансових санкцій в зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих страхових внесків за період 2009-2010 роки стало включення Пенсійним фондом в розрахунок фінансових санкцій сум страхових внесків за грудень 2010 року, що не відповідає вимогам законодавства.
При цьому, як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, період та розмір фінансових санкцій в оскаржуваному рішенні відповідачем визначено правомірно.
Крім того, форма рішення відповідає Додатку № 14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 та пункту 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 № 19-1).
Період, за який нараховано суму пені зазначено у оскаржуваному рішенні у відповідній графі (з 20.03.2009 по 13.02.2015).
Підсумовуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана Постанова винесена судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еркер» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 01 березня 2016 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.