Справа: № 826/16738/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6, треті особи: Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний банк «Актив-банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
Визнати протиправними дії (бездіяльність) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) за договором банківського рахунку № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року укладеним з ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є оскарження рішень та дій відповідачів, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду.
Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач, зокрема, посилається на ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до положень якої Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
В доводах щодо правомірності оскаржуваних рішень та дій відповідачі зазначають про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо визнання договорів банківського вкладу, укладених фізичними особами з банком, що перебуває в стані ліквідації, нікчемними.
Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 року зупинено провадження у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_7 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст. 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.
У даному спорі договір банківського вкладу між позивачем та банком був укладений до набрання чинності деяким положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які стали підставою для визнання договору нікчемним і позбавлення вкладника права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Цим самим створено умови позбавлення громадян права на розпорядження своєю власністю, гарантованого ст. 41 Конституції України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 03.07.2015 «Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України» постановлено звернутися до Конституційного Суду України з відповідним конституційним поданням.
Ухвалою Конституційного Суду України від 10.02.2016 року відкрито конституційне провадження у справі.
25.02.2015 року до апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України питання за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI.
Згідно п 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Зі змісту положень ч. 5 ст. 9 КАС України вбачається, що право на звернення до Верховного Суду України в суду з'являється у випадку виникнення сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Тобто, факт звернення до Верховного Суду України, а останнім до Конституційного Суду України свідчить про наявність сумніву у суду щодо відповідності закону Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України закріплено, що закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Приписи статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначають, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку визнання неконституційними певних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відповідності їх Основному Закону може призвести до порушення його логіки і структури, спричинити виникнення прогалин у ньому. У зв'язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого рішення. Додаткові заходи, у свою чергу, можуть стосуватися внесення змін до чинного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452), колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Керуючись ст. ст. 156, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» про зупинення провадження у справі №826/16738/15 - задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/16738/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю.Кучма