Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
01 березня 2016 року справа №805/2616/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецькийапеляційнийадміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Ястребової Л.В., Гаврищук Т.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Куленко О.Д.
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 805/2616/15-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І. ) за позовом Приватного акціонерного товариства "Керампром" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ухвалою суду від 15.09.20.15 року відповідача було замінено його правонаступником - Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень - рішень, відповідно до якого просить:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.03.15 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 95 740,00 грн. за жовтень 2014 року та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 47 870,00 грн. і № НОМЕР_2 від 02.03.15 року про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 93 273,00 грн. за вересень 2014 року та врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 02.03.15 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 646,00 грн. частково, на суму 4 705,33 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зловживає своїм правом, безпідставно та протиправно розпоряджається правом платника податку на прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача проти її задоволення заперечував.
Відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Костянтинівською ОДПІ, згідно з наказом начальника Костянтинівської ОДПІ № 12 від 27.01.2015 року та підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, п.3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 71 662 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2014 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 678 728 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 160 735 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданих за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт від 13.02.2015 року № 10/05-14-15-01-11-4-24655289.
На підставі вказаного акту та за результатами адміністративного оскарження Костянтинівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.03.15 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 95 740,00 грн. за жовтень 2014 р. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 47 870,00 грн.; № НОМЕР_2 від 02.03.15 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 93 273,00 грн. за вересень 2014 р. та врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів і податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 02.03.15 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 646,00 грн.
Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 02.03.15 р. частково, на суму 4 705,33 грн.
Як зазначено в акті перевірки позивачем не надано до перевірки оригінал податкової накладної № 13 від 25.09.2014 року по контрагенту Дочірня фірма "Галь-Дженералтранс" на суму ПДВ 5 646,40 грн., що призвело до завищення позивачем на вказану суму податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем була помилково задекларована вказана накладна на невірні суми поставки та ПДВ - 33 878,40 грн. та 5 646,40 грн. відповідно, у той час як вірними сумами поставки та ПДВ вказаної накладної є 28 232,00 грн. та 4 705,33 грн. відповідно (а.с.59).
Отже позивачем частково неправильно задекларовано суму ПДВ у розмірі 5646,40 грн. та суму поставки з ПДВ розмірі 33878,40 грн. внаслідок арифметичної помилки та фактично завищено податковий кредит за жовтень 2014 р. на суму 941,07 грн., що складає різницю між сумою ПДВ у розмірі 5646,40 грн. та 4705,33 грн.
Колегія суддів вважає, що така арифметична помилка виникла у зв'язку з помилковим вирахування суми ПДВ за цією податковою накладною від суми поставки у розмірі 28232,00 грн., яка вже містить ПДВ (28232*20%=5646,40), замість вирахування суми ПДВ від суми поставки без ПДВ у розмірі 23526,67грн. (23526,67*20%=4705,33).
Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 02.03.15 р., є протиправним та підлягає частковому скасуванню на суму 4 705,33 грн.
Стосовно твердження апелянта про те, що відповідно до ст.31 Статуту залізниць України, Залізниця зобов'язана подавати очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту вагони та контейнери а також те, що було укладено договір підряду з фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на прибирання залізничних вагонів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.35 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1988 року № 457 із змінами та доповненнями встановлено, що очищення контейнерів здійснюється в усіх випадках вантажовідправником та вантажоодержувачем. Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження (злиття) вагони і контейнери. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.
Отже як вбачається з наведеної норми Статуту залізниць України обов'язок щодо прибирання вагонів покладається не лише Залізницю але й на вантажовідправника та вантажоодержувача.
Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.03.15 р.
Суд застосовує відповідні норми матеріального права у редакції, що діяла на момент виникнення відповідних спірних правовідносин.
Згідно з пунктами 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Позивачем надано податкову накладну № 11 від 10.09.2014 року, видану ТОВ "Профтехніка" у зв'язку з продажем апарату високого тиску з підігрівом води HDS 695 M Eco, на суму 40 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.). В акті перевірки також вказано про те, що під час перевірки позивачем надано видаткову накладну № 24 від 15.09.2014 року на ту ж суму щодо того ж товару.
Позивачем надано суду докази на підтвердження використання апарату високого тиску з підігрівом води HDS 695 M Eco у власній господарській діяльності (договори підряду, акти виконаних робіт до нього, пояснення позивача щодо того, що діяльністю позивача є видобуток глини, під час якої утворюються кар'єри, що містять воду, пояснення про те, що подані Укрзалізницею вагони потребували миття для того щоб витримати вимоги щодо якості глини, яку позивач поставляє контрагентам, тощо), проте суд зазначає, що приймаючи до уваги те, що факт придбання вказаного товару позивачем у контрагента відповідачем не заперечується та не ставиться під сумнів, встановлення факту використання такого товару у власній господарській діяльності позивача не є необхідним.
Таким чином позивач має право на віднесення відповідної суми ПДВ за такою податковою накладною до складу податкового кредиту.
Стосовно посилання відповідача на те, що податкова накладна № 11 від 12.09.2014 року заповнена із порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 та підпункту 2 пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, а саме, номенклатура товару заповнена не державною мовою, суд зазначає про наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідач не вказував на відсутність обов'язкових реквізитів податкової накладної № 11 від 12.09.2014 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що номенклатура товару вказана продавцем, є зрозумілою та не викликала у відповідача під час перевірки жодного сумніву у тому який саме товар було продано.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Проте відповідачем не надано суду доказів неприйняття цієї податкової накладної до реєстрації та надсилання протягом операційного дня продавцю (ТОВ "Профтехніка") квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкової накладної № 11 від 12.09.2014 року в електронному вигляді із зазначенням причин.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.03.15 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 02.03.15 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 93 273,00 грн. за вересень 2014 р. та врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів (серпень, вересень 2014 р.) у розмірі 93 273,00 грн., що був заявлений позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації за жовтень 2014р. знято із декларації за жовтень 2014 р., оскільки вважає що він має бути заявлений до бюджетного відшкодування у декларації за вересень 2014 р. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 47 870,00 грн. за начебто завищення залишку від'ємного значенні попередніх податкових періодів та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2014 р. Цей залишок від'ємного значення у розмірі 93273,00 грн., який на його думку мав бути заявлений до бюджетного відшкодування у декларації за вересень 2014р., відповідач самостійно додав до суми бюджетного відшкодування заявленої у декларації за вересень 2014р. та одразу відніс цю суму до врахування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів замість здійснення бюджетного відшкодування, начебто позивач відмовився від бюджетного відшкодування у сумі 93 273,00 грн., оскільки самостійно не заявив його до бюджетного відшкодування у вересні 2014р., а направив його до бюджетного відшкодування у жовтні 2014 р.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлення до бюджетного відшкодування залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів є правом платника. У відповідача відсутнє право розпоряджатися відшкодуванням від'ємного значення ПДВ та змінювати напрямок його використання встановлений платником податків у декларації.
Відповідно до пункту 200.7. статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. -
У декларації за вересень 2014 р. позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму 290 357,00грн. а суму 93273,00 грн. відображено у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду) податкової декларації за вересень 2014р.
Цей, невідшкодований у вересні 2014р. залишок від'ємного значення у розмірі 93273,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту у жовтні 2014р. та прийнято рішення про його відшкодування на рахунок платника у банку у жовтні 2014р., що відображено у податковій декларації за жовтень 2014р.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає що рішення Донецького окружного адміністративного суду прийняте при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а отже не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 805/2616/15-а - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
ОСОБА_6