04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" лютого 2016 р. Справа№ 925/1848/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Шапрана В.В.
при секретарі Демиденко К.А.
за участю представників:
від позивача: Толюпа В.М. - представник за довіреністю від 30.11.2015 року;
від відповідача: Порало Т.І. - представник за довіреністю від 28.12.2015 року;
від третіх осіб: 1) не з'явились;
2) не з'явились,
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року
у справі № 925/1848/14 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг»
до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»
Треті особи 1) Приватне підприємство «Сфера-Дизель»
2) Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяна Миколаївна
про визнання недійсними договору та додаткових угод і скасування заборони відчуження майна
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 575 ЦК України та статей 1, 5 Закону України "Про іпотеку" договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 № 6/45/190711-1 та додаткових угод від 27.07.2012 № 1 і від 30.08.2012 № 2 до договору іпотеки, укладених цими сторонами між собою та посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за умовами спірного договору в іпотеку були передані 8 нежитлових приміщень - торгових павільйонів як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6/45/190711 від 19.07.2011, укладеним ПП "Сфера-Дизель" з ПАТ "БМ Банк". Право власності позивача на ці торгові павільйони, як на нерухоме майно, у січні 2009 було зареєстроване комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352, яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" визнано право власності на вказані торгові павільйони як на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, хоча в процесі розгляду даної справи судом не досліджувалося питання про те, чи дійсно вказані торгові павільйони є нерухомим майном. За доводами позивача передані ним в іпотеку за спірним договором іпотеки 8 торгових павільйонів відносяться до тимчасових споруд і насправді є рухомим майном, яке відноситься до тимчасових споруд торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, тому вони не можуть бути предметом іпотеки, а це означає, що спірний договір іпотеки не відповідає вимогам Цивільного кодексу України і Закону України "Про іпотеку" і має бути визнаний господарським судом недійсним.
Рішенням Господарського Черкаської області від 03.11.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв висновок експерта № 4721/15-43, 17417-17423/15-43 від 30.09.2015 року, як належний доказ по справі та не призначив повторної судової експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 24.02.2016 року.
Відповідно до протоколу автоматичної заміни складу суду від 24.02.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, справу № 925/1848/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Шапран В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року № 925/1848/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Руденко М.А., Шапран В.В.
Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити клопотання про призначення повторної судової експертизи.
Відповідно до ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Так, розглянувши клопотання представника позивача колегія суддів відхиляє його, у зв'язку із безпідставністю призначення.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2016 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд у її задоволенні відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» (іпотекодавець) укладено договір № 6/45/190711-1 іпотеки нерухомого майна.
Відповідно до пункту 1 спірного договору ТОВ "Фірма Міг" передав в іпотеку ПАТ "БМ Банк" належне товариству нерухоме майно, а саме:
нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 21,5 кв. м., розташований по бул. Шевченка, 161/1 у м. Черкаси;
нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 253;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 18,7 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42/3;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 31,9 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 43;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 78.6кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 455/5;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 34.7кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 54/5;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 43,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 160/5;
частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 1/3;
частину нежитлового приміщення - торговий павільйон загальною площею 28,3 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 29/7.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду Черкаської області № б/н від 19.12.2008 року.
Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване 22.01.2009 КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації".
В додатковому договорі № 1 від 27.07.2012 до договору іпотеки предметом іпотеки вказані 8 нежитлових приміщень - торгових павільйонів, тобто, з переліку нерухомого майна, що складає предмет іпотеки, виключене нежитлове приміщення - торговий павільйон за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 253.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна - 9 нежитлових приміщень - торгових павільйонів, що були передані в подальшому в іпотеку ПАТ "БМ Банк" за договором іпотеки, що оспорюється позивачем у даному позові.
Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, що передане в іпотеку майно - торгові павільйони - є рухомим майном, яке не могло бути предметом іпотеки за спірним договором.
Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписом частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто, при вирішенні спору про визнання договору недійсним необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, зокрема, відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, чи було вільним волевиявлення учасника правочину на його укладення та чи прагнули сторони реального настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Виходячи із припису частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договори іпотеки нерухомості підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Спірний договір іпотеки посвідчениий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 1680.
Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Для встановлення чи є предмет іпотеки рухомим або нерухомим майном, суд першої інстанції призначив судову будівельно-технічну експертизу.
Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2015 року встановлено, що об'єкти:торговий павільйон загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, бул-р Шевченка, 161/1; торговий павільйон загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 42/3; торговий павільйон загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 43; торговий павільйон загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 455/5; торговий павільйон загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Енгельса, 54/5; торговий павільйон загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 160/5; торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 1/3; торговий павільйон загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Громова, 29/7, є об'єктами нерухомого майна.
Заперечуючи проти даного висновку, позивач зазначає, що судовий експерт при проведенні експертизи використовув нормативно-правові акти, які втратили чинність.
При цьому, заперечення позивача грунтуються на його доводах про те, що висновок експерта побудовано не на тих нормативних актах, які потрібно було застосувати, та на нормативних актах, які втратили чинність. Однак позивач не звертає увагу на те, що спірний договір іпотеки був укладений 19.07.2011, отже при визначенні статусу предмету іпотеки необхідно застосовувати нормативні акти щодо визначення рухомого чи нерухомого майна, які діяли на момент укладення цього договору. Експерт самостійно визначає нормативні акти та застосовує методики для вирішення питань, поставлених судом при призначенні судової експертизи.
Відповідно до ст. 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Колегією суддів встановлено, що в п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
Так, сторони не надали суду жодних доказів того, що експерт, який проводив експертне дослідження надав завідомо неправдивий висновок.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судовим експертом було зазначено, що нормативні акти, які втратили чинність використовуються тільки застосовно.
Таким чином, колегія суддів приймає як належний та допустимий доказ по справі експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Як зазначалося вище, висновком експерта встановлено, що предмет іпотеки за спірним договором є нерухомим майном.
До того ж, колегія суддів зазначає, що згідно із рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" до виконавчого комітету Черкаської міської ради було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" право власності на 9 торговельних павільйонів, саме як на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року у справі № 925/1848/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Міг» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2015 року у справі № 925/1848/14 - без змін.
3. Матеріали справи № 925/1848/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
В.В. Шапран