04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" лютого 2016 р. Справа№ 910/22431/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Рудченка С.Г.
Яковлєва М.Л.
при секретарі
судового засідання: Колеснік М.П.
за участі представників сторін:
позивача Ковбаса В.М. - дов. №124 від 17.08.15;
відповідача Фомін М.В.- дов. б/н від 12.02.15;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги
Науково-технологічного алмазного концерну
(Алкон) Національної академії наук України в особі
підрозділу "Алкон-Сервіс" Науково-технологічного
алмазного концерну "Алкон" НАН України
на Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2015
у справі № 910/22431/15
за позовом Науково-технологічного алмазного концерну
(Алкон) Національної академії наук України в особі
підрозділу "Алкон-Сервіс" Науково-технологічного
алмазного концерну "Алкон" НАН України
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Бест-
Сервіс Трек"
про визнання відсутнім права на вимогу про стягнення
заборгованості у сумі 56 517,21 грн.
Позивач Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого Підрозділу "Алкон-Сервіс" (далі - НТАК Алкон НАНУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ "Бест-Сервіс Трек" про визнання відсутнім права на вимогу про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на відсутності у відповідача ТОВ "Бест-Сервіс Трек" права вимагати стягнення з нього грошових коштів у сумі 56 642,14 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) за Договором про надання юридичних послуг № 02 від 05.01.2012. При цьому, він cтверджував про те, що фактично відповідачем вказані юридичні послуги не надавались, Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012, яким відповідач підтверджує надання послуг, не відповідає вимогам первинного документу у розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
З огляду на наведене, позивач просив суд першої інстанції визнати відсутнім у відповідача ТОВ "Бест-Сервіс Трек" права на вимогу від позивача НТАК Алкон НАНУ стягнення суми у розмірі 56 642,14 грн. на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 за Договором про надання юридичних послуг № 02 від 05.01.2012.
Відповідач, заперечуючи проти позову наголосив, що Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 є належним доказом надання юридичних послуг за Договором, оскільки є двосторонньо підписаним та скріпленим печатками підприємств, а подання даного позову не призводить до поновлення порушеного права та не може бути самостійним предметом позову в господарському суді, тобто, не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 № 910/22431/15 відмовлено у задоволенні позову про визнання відсутнім права на вимогу щодо стягнення грошових коштів у сумі 56 642,14 грн. на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012, як такому, що не відповідає встановленим ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту права.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого Підрозділу "Алкон-Сервіс" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 № 910/22431/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2016 для розгляду даної апеляційної скарги було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л..
Ухвалою КАГС від 14.01.2016 № 910/22431/15 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.). та призначено судове засідання на 25.02.2016.
Відповідач за своїми Письмовими поясненнями, поданими через канцелярію КАГС 25.02.2016, просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 № 910/22431/15 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, зокрема ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого Підрозділу "Алкон-Сервіс" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.01.2012 між Приватним підприємством "Юридична компанія "Метод" (виконавець) та Підрозділом "Алкон-Сервіс" НТАК "Алкон" НАНУ (замовник) був укладений Договір № 02 про надання юридичних послуг (далі - Договір про надання послуг), відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги в обсязі та умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору про надання послуг).
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання послуг за послуги, що будуть надані виконавцем, замовник зобов'язаний сплатити суму, що буде визначена в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Сторонами погоджено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 Договору про надання послуг).
У матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.06.2012, що був підписаний сторонами - ПП "Юридична компанія "Метод" та Підрозділом "Алкон-Сервіс" на загальну суму 61 000,00 грн. та скріплений печатками обох підприємств. (т.1 а/с 28)
У подальшому, між Приватним підприємством "Юридична компанія "Метод" (первісний кредитор), ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" (новий кредитор) та Підрозділом "Алкон-Сервіс" НТАК "Алкон" НАНУ (боржник) був укладений Договір про відступлення права вимоги від 01.10.2012. (Договір про відступлення права вимоги -1).
Згідно з п. 1.1 цього Договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі, що належить первісному кредиторові та виникли на підставі Договору про надання послуг від 05.01.2012 № 02 в сумі 61 000,00 грн. (т.1 а/с 29-30)
Договір про відступлення права вимоги-1 набрав чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 4.2).
Також, 01.10.2013 між ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" (первісний кредитор), ТОВ "Бест-Сервіс Трек" (новий кредитор) та Підрозділом "Алкон-Сервіс" НТАК "Алкон" НАН України (боржник) був укладений Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги-2).
Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги-2 первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі, що належать первісному кредиторові та виникли на підставі Договору про відступлення права вимоги -1 та Договору про надання юридичних послуг від 03.09.2012.
Відповідно до п. 1.4 Договору про відступлення права вимоги-2 загальний розмір переданих цим договором майнових прав відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора визначається станом на день укладання цього Договору і становить суму 47 314,41 грн. (т.1 а/с 31-32)
Укладанням цього Договору боржник надає свою згоду на заміну кредитора у зобов'язаннях, визначених в основному Договорі, та зобов'язується здійснити розрахунок в сумі, визначеній у п. 1.4 цього Договору (п. 1.8 Договору про відступлення права вимоги-2).
Таким чином, відповідач ТОВ "Бест-Сервіс Трек" замінив первісного кредитора - ТОВ "Юридична компанія "МТД груп" та до нього перейшли відповідні права та обов'язки в частині стягнення з позивача - Підрозділу "Алкон-Сервіс" НТАК "Алкон" НАН України суми заборгованості за надані послуги за Договором про надання послуг № 02 від 05.01.2012.
За поясненнями відповідача, наведеними у його Відзиві на позовну заяву (т. 1 а/с 77-80), позивач виконав своє зобов'язання щодо оплати лише частково, сплативши на користь відповідача суму боргу у розмірі 7 314,41 грн.. Відтак, відповідач наголосив, що за позивачем обліковується заборгованість у сумі 40 000,00 основного боргу, 14 824,06 грн. інфляційних втрат, 1 693,15 грн. 3 % річних, що складають загальну суму - 56 517,21 грн..
Однак, позивач НТАК Алкон НАНУ вважає, що у відповідача ТОВ "Бест-Сервіс Трек" відсутнє право вимагати стягнення заборгованості за наведеними Договорами у розмірі 56 517,21 грн..
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що така позовна вимога НТАК Алкон НАНУ не відповідає встановленим ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту права та інтересів, при цьому зазначив про таке.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У той же час, предметом позову не можуть бути докази, які свідчать про фактичні обставини у іншій справі, зокрема, факти, викладені в актах про надання послуг. При цьому, необхідно зазначити, що такі акти підтверджують наявність або відсутність будь-яких фактів, з якими пов'язується обгрунтування позову чи заперечення проти висунутих вимог.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена НТАК Алкон НАНУ вимога не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Вказану правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 у справі № 42/388.
Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, а у разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.
Відтак, суд першої інстанції, проаналізувавши зміст позовних вимог НТАК Алкон НАНУ та обставини, якими вони обґрунтовані, зазначив, що вимоги позивача не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, а фактично спрямовані на встановлення судом певних юридичних фактів, а тому дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на думку позивача, порушено відповідачем.
Крім того, слід зазначити, що вищезазначене також кореспондується з висновком, викладеним у Постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2015 по пов'язаній справі № 910/9198/15 за позовом ТОВ "Бест-Сервіс Трек" до НТАК Алкон НАНУ про стягнення 56 517,21 грн., у якій суд касаційної інстанції, скасовуючи Ухвалу КАГС від 22.09.2015 № 910/9198/15 про зупинення провадження до розгляду даної справи № 910/22431/15, зазначив, що у пов'язаній справі № 910/9198/15 суд під час розгляду позовних вимог про стягнення заборгованості не позбавлений можливості надати правову оцінку доказам, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема і Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 на суму 56 517,21 грн..
Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Серед іншого, судом першої інстанції, стосовно клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, від розгляду якого він у подальшому відмовився, наголосив, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Отже, зважаючи на той факт, що місцевим господарським судом не встановлено порушень прав та інтересів позивача, строк позовної давності в даному випадку не може бути застосований.
Враховуючи вищевикладене, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції, з огляду на положення чинного законодавства, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що позов про визнання відсутнім права на вимогу про стягнення за Актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 є таким, що не відповідає встановленим ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту права, а тому задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого Підрозділу "Алкон-Сервіс" вважає, що вимога про визнання відсутнім права на вимогу про стягнення за Актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 відповідає способам захисту, встановленим ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України. При цьому, за своїми доводами оскарження, позивач наголошує про те, що відповідач позивачеві жодних юридичних послуг не надавав, а тому відсутні підстави для сплати боргу у відповідності до Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012. Крім того, позивач стверджує, що названий Акт виконаних робіт не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підставі вищенаведеного, скаржник просить визнати відсутнім у відповідача права на вимогу на стягнення суми заборгованості.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, визнає доводи скаржника такими, що не заслуговують на увагу та погоджується з правовими висновками суду першої інстанції, які викладені за оскарженим судовим рішенням, вважає їх мотивованими та обґрунтованими.
Так, у даному випадку, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.
Водночас рішенням суду має вирішуватись питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто, ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом свого права.
Заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Вимога про визнання відсутнім права на стягнення заборгованості не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2015, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у пов'язаній справі № 910/9198/15, стягнуто з Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі підрозділу „Алкон-Сервіс" Науково-технологічного алмазного концерну „Алкон" НАН України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бест-Сервіс Трек" заборгованість у розмірі 40 000,00 грн, 14 824,06 грн інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 3% річних у сумі 1 693,15 грн., яка пред'явлена на підставі Договору про відступлення права вимоги від 01.10.2013 та Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012. (Названі судові рішення на даний час оскаржені до Вищого господарського суду України).
Слід зазначити, що доводи апеляційного оскарження по даній справі в частині зауважень позивача щодо неналежного оформлення Акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 29.06.2012 та як наслідок стягнення заборгованості у сумі 56 642,14 грн. зводяться до переоцінки правових висновків наданих за вищевказаними судовими рішеннями по пов'язаній справі № 910/9198/15.
Враховуючи вищевикладене, у даному випадку, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу позивача Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого Підрозділу "Алкон-Сервіс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 № 910/22431/15 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 № 910/22431/15 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 № 910/22431/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи № 910/22431/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді С.Г. Рудченко
М.Л. Яковлєв