Справа № 355/2065/15-п Головуючий у І інстанції Лисюк О.Д.
Провадження № 33/780/110/16 Доповідач у 2 інстанції Панасюк
Категорія 147 29.02.2016
Іменем України
29 лютого 2016 року м.Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Панасюк С.П.,
за участю: апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баришівського районного суду Київської області від
27 січня 2016 року,-
За постановою суду, 25.12.2015р. о 11год. 20хв. на 61-му км+400м а/д Київ-Суми Баришівського району Київської області ОСОБА_1 в порушення Правил дорожнього руху керував автомобілем ВАЗ-2108 д.р.н.НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
27 січня 2016 року постановою Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області від
27 січня 2016 року та прийняти нову постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Посилається на те, що був позбавлений права надати свої пояснення в суді першої інстанції, оскільки не був повідомлений про судовий розгляд. Вважає, що у зв'язку з його щирим каяттям у вчиненому, необхідно призначити більш м'яке стягнення - у виді штрафу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст.245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
З висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1, апеляційний суд погоджується, вважає їх вірними.
Проте, при прийнятті рішення, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини вчинення правопорушення, дані про особу правопорушника, його чистосердечне каяття, визнання вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність, розглянув справу без виклику ОСОБА_1, чим порушив його права та призначив стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, що є надміру суворим.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова Баришівського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року в частині призначення адміністративного стягнення є надміру суворою та необґрунтованою, тому підлягає зміні.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року, щодо ОСОБА_1 - змінити.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я: (підпис)