Справа № 372/339/16-ц
провадження № 2-423/16
25 лютого 2016 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Мори О.М.,
при секретарі Василенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки,-
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», за участю третіх осіб: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса № 867, вчиненого 23 липня 2013 року за іпотечним договором від 25 грудня 2008 року.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що 25 грудня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» правонаступником якого є Публічнне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Експотрейд» укладено кредитний договір № 871 та № 872. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами 25 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, тому вона є майновим поручителем позичальника.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором нотаріусом за заявою банку було вчинено вищезазначений виконавчий напис.
Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зокрема не підтверджується безспірність вимог розміру заборгованості та прострочення виконання зобов'язання; виконавчий напис було вчинено без відповідного підтвердження одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень за кредитними договорами. Крім того, строк виконання основного зобов'язання передбаченого основними договорами № 871 та № 872 від 25 грудня 2008 року розпочався 25 серпня 2010 року, тому вимоги до позивача, відповідно до положень ч.4 ст. 559 ЦК України, могли пред'являтись банком, як до майнового поручителя, лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 25 лютого 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність та просив відмовити в задоволенні позову з підств, що зазначені в письмових запереченнях.
Ттреті особи будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з'явилися.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 грудня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» правонаступником якого є Публічнне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Експотрейд» укладено кредитний договір № 871, за яким було надано кредит в розмірі 2 500 000,00 гривень з остаточним поверненням не пізніше 26 серпня 2010 року та кредитний договір № 872, за яким було надано кредит в розмірі 2 500 000,00 гривень з остаточним поверненням не пізніше 26 серпня 2010 року. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами № 871 та № 872 між банком та ОСОБА_1 25 грудня 2008 року укладено договір іпотеки № 169, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, згідно якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру № 32 (тридцять два), загальною площею 67,00 (шістдесят вісім) кв.м., житловою площею 38.10 (тридцять вісім цілих десять сотих) кв.м., розташовану в будинку № 6 (шість) по вулиці Соснова в місті Українка, Обухівського району, Київської області, яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. на підставі договору купівлі-продажу посвідченого, ОСОБА_3, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 15 лютого 2005 року зареєстрованому в реєстрі за № 272, зареєстрованого Комунальним підприємством Київської обласної ради "Обухівське бюро технічної інвентаризації 24 лютого 2008 року, записаного в реєстрову книгу №12 за реєстровим № 358/135, реєстраційний номер в РПВН 8466896.
23 липня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинено виконавчий напис за іпотечним договором №169 від 25 грудня 2008 року укладеного між ОСОБА_1, та Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є відповідач, про звернення стягнення на квартиру, що належить позивачеві на праві власності.
Державним виконавцем управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 10.09.2013 року відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» та на підставі виконавчого напису № 867 від 23.07.2013 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
Рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/380/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню від 11 березня 2015 року, яким у задоволенні вимог позивача відмовлено, оскільки підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса відсутні, встановлено, що при вчиненні виконавчого напису дотримані вимоги ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Інструкції Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості првадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженних постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріусу були надані усі необхідні документи, що підтверджують безспірність кредитної заборгованості позичальника. Зазначене рішення Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/380/15-ц від 11 березня 2015 року залишено без змін ухвалою Апеляційного районного суду Київської області від 23 червня 2015 року та ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 жовтня 2015 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/380/15-ц вже встановлено обставини, якими спростовуються посилання позивача на відсутність безспірності розміру заборгованості за кредитними договорами від 25 грудня 2008 року № 871 та № 872, отже визнання виконавчого напису нотаріуса № 867, вчиненого 23 липня 2013 року за іпотечним договором від 25 грудня 2008 року з цієї підстави задоволенню не підлягає.
Окрім того, посилання позивача як на підству для визнання виконавчого напису нотаріуса № 867, вчиненого 23 липня 2013 року за іпотечним договором від 25 грудня 2008 року що не підлягає виконанню, оскільки в порушення п. 6.1 Договору іпотеки, ст.ст. 33, 35Закону України «Про іпотеку» і п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України йому не було направлено письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання за кредитними договорами від 25 грудня 2008 року № 871 та № 872, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявна копія повідомлення АТ «Ощадбанк» про порушення основного зобов'язання з розрахунками заборгованості, яке отримано позивачем ОСОБА_1 14 квітня 2013 року однак, протягом тридцяти днів вимога не виконана, а нотаріусу були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, він правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, вчинив виконавчий напис та звернув стягнення на предмет іпотеки.
Не підлягають також задоволенню і вимоги про визнання припиненими правовідношень за договором іпотеки нерухомого майна № 169 від 25 грудня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим за № 5034 та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з цих підстав, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено поняття майновий поручитель, з якого випливає, що це є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 11 цього ж Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до роз'яснень п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно достатті 11 Закону України "Про заставу", ст.ст.1,11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст.546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст.ст. 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. Оскільки порука та іпотека є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань.
Посилання позивача в позовній заяві та його представника в судовому засіданні на те, що згідно положень ч. 4 ст. 559 ЦК України (припинення поруки), іпотечний договір на момент вчинення виконавчого напису припинив свою дію, є необґрунтованими, оскільки правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» регулюються укладеним між ними договором іпотеки, відповідно до п.4.4 якого право іпотеки припиняється виконанням в повному обсязі умов основного зобов'язання. Тобто, підстав для визнання припиненими правовідношень за договором іпотеки нерухомого майна № 169 від 25 грудня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» судом не встановлено, а отже для визнання виконавчого напису№ 867 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 23 липня 2013 року таким, що не підлягає виконанню з підстав припинення правовідношень за договором іпотеки нерухомого майна № 169 від 25 грудня 2008 року суд не вбачає.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на встановлені вище фактичні обставини справи, позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивачу відповідно до ст.88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають .
Після набрання рішенням законної сили слід скасувати заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2016 року у відповідності до ст. 154 ЦПК України .
Керуючись ст.ст. 15, 57, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки відмовити.
З моменту набрання даним рішенням законної сили, скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2016 року, а саме: скасувати зупинення виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 23 липня 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 867, в тому числі, шляхом встановлення заборони Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (04072, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2)проводити аукціон з продажу іпотечного майна, а саме: трикімнатної квартири № 32 загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 38,10 кв.м., що розташована в будинку № 6 по вулиці Соснова в місті Українка Обухівського району Київської області, що належить ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.
СуддяОСОБА_5