Справа № 361/7888/15-ц
Провадження № 2/361/397/16
19.02.2016
19 лютого 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Маценко Н.П.
при секретарі Телепі Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Броварський районний відділ ДМС України у Київській області про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні будинком № 10 по провул. Пархоменка у м. Бровари шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в ньому; зобов'язати Броварський РВ ДМС України у Київській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації у вищевказаному будинку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що є власником 2/5 частин житлового будинку № 10 по провулку Пархоменка у м. Бровари. Зареєстрованими у належному їй на праві власності будинку значиться вона, ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 Реєстрація останньої у будинку носить лише формальний характер, оскільки з моменту прописки, 23.09.2014 року до теперішнього часу відповідач жодного дня у будинку не проживала, витрат по оплаті комунальних послуг не несла.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд даної справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про день і час розгляду даної справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності до суду не направила.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Третя особа Броварський районний відділ УДМС України в Київській області у судове засідання не з'явилася, направила листа, в якому просила суд розглянути дану справу у відсутності її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу згідно із договором купівлі-продажу від 09.07.1973 року, посвідченого нотаріусом Броварської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрованого у реєстрі № 4035 належить 2/5 частини житлового будинку № 10 по провулку Пархоменка у м. Бровари.
Право власності на нерухоме майно зареєстровано за позивачем у бюро технічної інвентаризації, про що свідчить відмітка на договорі.
Із даних будинкової книги вбачається, що зареєстрованими у ІНФОРМАЦІЯ_2 значаться ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2
Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов у будинку № 10 по провул. Пархоменка у м. Бровари прописана, але не проживає впродовж року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
У матеріалах справи відсутні дані щодо чинення відповідачці перешкод у користуванні будинком та проживанні в ньому. Судом враховується, що відповідач понад однин рік обходиться без спірного житла, фактично зберігає в ньому лише прописку. З наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність відповідача за місцем свого проживання понад рік без поважних причин. При розгляді даної справи по суті, судом не встановлено наявності домовленості між сторонами щодо користування житлом та законних підстав для його збереження за відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пунктом 39 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК.
З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
Враховуючи, що відповідач у належному позивачу на праві приватної власності житловому будинку не проживає, позовні вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про зобов'язання Броварського РВ ДМС України у Київській області зняти ОСОБА_2 із реєстрації у спірному будинку, суд приходить до наступного.
Правилами до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою. У даному випадку позивачі ставлять питання про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщення.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. У даному випадку позивачем пред'явлено вимогу про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку у будинку.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -
позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку № 10 по провулку Пархоменка у місті Бровари Київської області.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Н. П. Маценко