Справа № 359/1546/16-к
Провадження № 1-в/359/487/2016
Іменем України
25 лютого 2016 р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайсин Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, непрацюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, -
встановив:
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01.04.2015 р. ОСОБА_3 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та направленого його для відбування покарання, призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахується з моменту його затримання та взяття під варту.
Згідно вищезазначеного вироку засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в Бориспільській ВК №119.
17.02.2016 року до Бориспільського міськрайнного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, а саме строк його перебування в СІЗО, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
Учасники кримінального процесу в судове засіданні не з'явились. Про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомленні належним чином. При цьому до початку розгляду справи засуджений ОСОБА_3 та представник БВК № 119 подали до суду заяви, в яких вони просять суд проводити розгляд даної справи у їх відсутності (а.с.19, 20).
Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до переконання розглянути клопотання в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи в їх сукупності, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
24.12.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", відповідно до якого частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції, а саме - зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про попереднє ув'язнення" попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках,передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого(підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
При цьому, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223 20/0/4 16 від 11.01.2016 р. про висловлення позиції щодо застосування окремих положень Закону України від 26 листопада 2015 р. № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 ЗУ "Про попереднє ув'язнення" закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв'язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднє ув'язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р. відносно ОСОБА_3 набрав законної сили (а.с.7-9).
Як вбачається з вироку Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р. у кримінальному провадження № 12014110040000399 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався, та на момент набрання законної сили даним останній під вартою не перебував. Отже, в межах кримінального провадження № 12014110040000399 до ОСОБА_3 не було застосовано попереднє ув'язнення.
ОСОБА_3 було затримано 01.04.2015 р. (а.с.14-15) на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 01.04.2015 р. (а.с.12-13). Відповідно до якої ОСОБА_3 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та направленого його для відбування покарання, призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р. Таким чином, ОСОБА_3 було затримано та взято під варту для виконання вироку Ірпінського міського суду Київської області від 19.05.2014 р.
Це свідчить про те, що термін, який ОСОБА_3 перебував під вартою, а саме з 01.04.2015 р., є терміном слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що термін, який ОСОБА_3 перебував під вартою не включається у строк попереднього ув'язнення. У зв'язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднє ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України та керуючись ч. 2 ст. 369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та начальнику Бориспільської виправної колонії № 119.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1