24 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 490/1138/15-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Подзігун Г.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченка К.В.
Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради, 3-тя особа ОСОБА_3, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними,-
У лютому 2015р. ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Адміністрації Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради, 3-тя особа ОСОБА_3, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому просила визнати дії відповідача щодо видачі розпорядження №191-р від 29.03.2011р. неправомірним; скасувати розпорядження №191-р від 29.03.2011р. про готовність до експлуатації житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона є власником 16/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 та її сусідкою є ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), яка незаконно збудувала самовільні прибудови до будинку, чим порушує її права.
В січні 2011р. ОСОБА_2 звернулась до адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради з відповідною скаргою щодо незаконного будівництва ОСОБА_3, в зв'язку із чим останню було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, незважаючи на скарги позивачки, відповідач 29 березня 2011р. своїм розпорядженням визнав готовим до експлуатації незаконні прибудови ОСОБА_3.
Позивачка зазначила, що відповідач незаконно та протиправно видав розпорядження №191-р від 29 березня 2011р. «Про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.» так як, не було наявності згоди співвласника земельної ділянки і зазначене незаконне будівництво порушує права та інтереси інших осіб.
Посилаючись на зазначені обставини справи, просила позов задовольнити.
Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2015р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторону були сповіщенні про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибули, про причини не повідомили. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради №191-р від 29 березня 2011р. «Про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.» прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства та у спосіб визначений Конституцією України, порушень при цьому не допустила.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16.08.2007р. (а.с.55) ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 придбала житловий будинок житловою площею 18,6кв.м., загальною площею 41,3кв.м. під АДРЕСА_1, що також складається з гаражу Ф, сарая Х, вбиральні Щ, споруди №2, огорожі №3,9,13.
Проданій 29/100 частин житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Миколаївьскої міської ради №461 від 27.02.2007р. була змінена адреса та надана нова адреса: АДРЕСА_2/1 (а.с.51).
Оскільки житловий будинок АДРЕСА_2 мав декілька приміщень, рішенням Центрального народного суду м.Миколаїва від 16.04.1973р. (а.с.101) проведений його розподіл та виділено ОСОБА_5 55/100 частин, а ОСОБА_6 виділено 16/100 частин вказаного будинку.
Рішенням цього ж суду від 12.11.1975р. (а.с.102) проведений розподіл земельної ділянки в будинку АДРЕСА_2.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №421 від 3.05.1979р. (а.с.100) залишено у тимчасовому користуванні ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, земельну ділянку площею 137кв.м., яку вони зайняли самовільно.
Таким чином, рішеннями суду був проведений розподіл спірного будинку АДРЕСА_2 та встановлений порядок користування земельної ділянки біля будинку.
Після придбання частини житлового будинку, та встановлення іншої адреси будинку, ОСОБА_3 самовільно здійснила прибудови літ.а1 переобладнану з нежитлової прибудови у житлову площею 16,0кв.м., нежитлову прибудову літ.А2 переобладнану з сараю літ.Х загальною площею 20,1кв.м., нежитлову прибудову літ.А3 переобладнану з частини сараю літ.Ж загальною площею 6,2кв.м., житлову прибудову літ.а4 переобладнану з нежитлової прибудови житловою площею 8,1кв.м., загальною площею 8,1кв.м., душ літ.З площею забудови 1,8кв.м., вбиральню літ.Н площею забудови 1,7кв.м., сарай літ.О площею забудови 7,5кв.м., гараж літ.Ф збільшений у розмірах на 17,6кв.м. по АДРЕСА_1, та звернулась із заявою про готовність до експлуатації житлового будинку.
Адміністрація Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради розглянула вказану заяву, разом із наданими до неї документами, та прийняла розпорядження за №191-р. від 29.03.2011р. (а.с.5) про готовність до експлуатації вказаного житлового будинку із прибудовами.
Рішенням Центрального суду м.Миколаїва від 11.06.2012р. (а.с.9) за ОСОБА_2 визнано право власності на 16/100 частин домоволодіння з усіма господарськими спорудами та побутовими будівлями що розташовані по АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином, з цього періоду позивачка набула право власності на частину будинку АДРЕСА_2.
Вважаючи, що її права, як сусідки порушені, вона звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила скасувати розпорядження №191-р від 29.03.2011р. про готовність до експлуатації житлового будинку із прибудовами, який належить ОСОБА_3
Перевіряючи правомірність прийняття спірного розпорядження та підстави, за якими просить скасувати його позивач, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами ст.1 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Як визначено ч.1,2 ст.3 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
У відповідності до діючого на час вказаних правовідносин Положення про адміністрацію Центрального району виконкому Миколаївської міської ради від 23.06.2006р. №2/4 до повноважень адміністрації відносилося видання розпоряджень про введення до експлуатації раніше збудованих житлових будинків і господарських об'єктів, садових будівель та оформлення права власності на такі об'єкти.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що розпорядження адміністрації Центрального району прийнято в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України.
Що стосується вимог позивачки, то вона не надала будь-яких доказів, які б свідчили про порушення її прав прийнятим розпорядженням.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2015р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лук'янчук