29 лютого 2016 року Справа № 876/5651/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 819/737/14-а за позовом Тернопільської обласної ради до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13 березня 2014 року про накладення штрафу,
10.04.2014 року Тернопільська обласна рада звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 13.03.2014 р. ВП № 34454665. обгрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу від 13.03.2014р. ВП № 334454665 винесена без врахування обставин, що впливають на можливість виконання судового рішення, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначив, що в постанові про відновлення виконавчого провадження від 09.04.2013р. ВП №34454665 не вказано строку для добровільного виконання судового рішення передбаченого ст.25,75 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. в задоволенні позову Тернопільської обласної ради до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови від 13 березня 2014 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №34454665 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1970/3579/11, виданого 17 травня 2012 року Тернопільським окружним адміністративним судом - відмовлено повністю.
Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, позивач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2012 року на адресу Державної виконавчої служби України надійшла заява Почаївської Свято-Успенської Лаври щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2-а-1970/3579/11 від 17.05.2012 р. виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про визнання протиправною бездіяльність Тернопільської обласної ради, що полягає у неприйнятті рішення щодо надання Почаївській Свято-Успенській Лаврі гірничого відводу для розробки Почаївського родовища будівельних пісків. Зобов'язати Тернопільську обласну раду розглянути на черговій сесії Тернопільської обласної ради питання шодо надання Почаївській Свято-Успенській Лаврі гірничого відводу для розробки Почаївського родовища будівельних пісків та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства. Разом з тим, 25.09.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34454665, встановлений семиденний строк для самостійного виконання судового рішення та направлено на адресу сторін виконавчого провадження для відома та виконання. Дана постанова сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась. Листом від 26.10.2012р. №07-1526 відповідач повідомив про фактичне виконання судового рішення, про що свідчить проект рішення Тернопільської обласної ради №1391. Дана обставини стала підставою для винесення 12.11.2012р. державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року №819/521/13-а визнано протиправною та скасовано постанову від 12 листопада 2012 року №34454665 про закінчення виконавчого провадження. Дана постанова мотивована тим, що підтвердженням повного виконання виконавчого листа №2-а-1970/3579/11 може бути лише прийняття рішення Тернопільською обласною радою, згідно вимог чинного законодавства, з приводу розгляду питання надання (відмови у наданні) Почаївській Свято-Успенській Лаврі гірничого відводу для розробки Почаївського родовища будівельних пісків. Наявність проекту вказаного рішення №1391 не може свідчити про його прийняття більшістю депутатів від загального складу ради у формі рішення. Крім того, суд звернув увагу на те, що Тернопільською обласною радою на 44 сесії п'ятого скликання 23 жовтня 2012 року акту у формі рішення з приводу виконавчого листа №2-а-1970/3579/11 більшістю депутатів від загального складу ради прийнято не було. Після цього, 09.04.2013р. державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №34454665.
25.11.2013 року Тернопільська обласна рада листом повідомила відповідача про внесення на колегіальний розгляд депутатів у сесійному режимі вимог вказаної постанови відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Після обговорення внесеного питання, за результатами голосування проект №1498 рішення Тернопільської обласної ради не підтриманий необхідною більшістю депутатів від загального складу Тернопільської обласної ради.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження"). Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону у тому числі за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з частинами 1 та 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає виконанню державною виконавчою службою такий виконавчий документ як виконавчий лист, що видається судами.
Згідно з ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ст.89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Зі змісту вищезазначених норм слідує, що законом чітко визначено право державного виконавця виносити постанову про накладення штрафу лише у випадку невиконання судового рішення без поважних причин. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, державним виконавцем було чітко дотримано вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст., 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 819/737/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І.
Ліщинський А.М.