24 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3612/15
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченка К.В.
Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2015р. ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076192 (договір банківського вкладу "Вільні кошти"), укладеної 5.12.2014р. між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК»;
- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодування за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076192 (договір банківського вкладу "Вільні кошти"), укладеної 5.12.2014р. між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 5 грудня 2014р. між нею, ОСОБА_4 та ПАТ «Златобанк» укладено угоду №076192 про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Згідно умов вказаної угоди ОСОБА_4 відкрив вкладний (депозитний) рахунок на користь ОСОБА_3 в іноземній валюті в сумі 13000 доларів США за процентною ставкою 3% річних на умовах видачі вкладу на першу вимогу Вкладника.
Постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015р. №105 «Про внесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії «неплатоспроможних».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015р. №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк», яку запроваджено з 14.02.2015р.
Правлінням НБУ прийнято постанову від 12 травня 2015р. №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації АБ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку». Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №156 від 13.05.2015р. призначено Славінського В.І. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13.05.2015р. по 12.05.2016р. включно.
30.04.2015р. позивачка письмово зверталась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» про включення її до реєстру вкладників.
Позивачка отримала лист від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2015р. №529 в якому зазначено, що позивачку не було включено до реєстру вкладників, оскільки проводилась перевірка відповідно до ч.2 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможнім.
Проте, позивачка зазначила, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» Славінським В.І. ще 8.04.2015р. прийнято наказ №164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів» про визнання нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу відповідно до п.6 ч.2 ст.37, п.п.2,3,4 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.
Наказом №165/1 від 9.04.2015р. внесені зміни до наказу №164/1 від 8.04.2015р. У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договори визнані нікчемними є прізвище позивачки - ОСОБА_3.
Позивачка, посилаючись на те, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для визнання договору нікчемним, просила позов задовольнити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо не включення ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076192 (договір банківського вкладу "Вільні кошти"), укладеної 5.12.2014р. між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК»за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076192 (договір банківського вкладу "Вільні кошти"), укладеної 5.12.2014р. між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК».
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича були відступні підстави для визнання договору, укладеного між позивачкою та банком, нікчемним. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015р. №105 «Про внесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії «неплатоспроможних».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015р. №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк», яку запроваджено з 14.02.2015р. та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк».
Правлінням НБУ прийнято постанову від 12 травня 2015р. №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації АБ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку».
Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №156 від 13.05.2015р. призначено Славінського В.І. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13.05.2015р. по 12.05.2016р. включно.
Угода приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076192 від 5.12.2014р., укладена АТ «Златобанк» та особою, що відкриває вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи: ОСОБА_4, який відкривав депозитний рахунок на користь фізичної особи-резидента: ОСОБА_3, яка підписала угоду та з 5.12.2014р. набула прав та обов'язків вкладника за цим договором.
Виписка по угоді №0761926 свідчить, що 5.12.2014р. на рахунок позивачки поступили кошти в сумі 200401,49грн.
30.04.2015р. позивачка письмово зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» про включення її до реєстру вкладників, на що отримала лист від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2015р. №529, в якому зазначено, що позивачку не було включено до реєстру вкладників, оскільки проводилась перевірка відповідно до ч.2 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможнім. Ніяких посилань стосовно визнання договору позивачки з банком нікчемним ці листи не містили.
Але, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Златобанк» ще 8.04.2015р. прийняв наказ №164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів» про визнання нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу відповідно до п.6 ч.2 ст.37, п.п.2,3,4 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.
Наказом №165/1 від 9.042015р. внесені зміни до наказу №164/1 від 8.04.2015р. У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договори визнані нікчемними є прізвище позивачки - ОСОБА_3.
22.06.2015р. уповноважена особа Фонду звернулась до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
ГУ МВС України в м. Києві своїм листом від 21.07.2015р. повідомило відповідача, що відносно посадових осіб АТ «Златобанк» відкрито кримінальне провадження №12015100100006727 та на даний час триває досудове розслідування.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень частини 1 ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частин першої, другої ст.4 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Частина перша ст.26 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною п'ятою ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
За приписами частини другої ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» з метою забезпечення прав Фонду уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012р. №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
У відповідності до ч.2 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачку не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з визнанням нікчемним договору поточного рахунку від 5.12.2014р., укладеного між позивачкою та банком, та визнано недійсним правочин по зарахуванню коштів на його виконання 5.12.2014р. в силу ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки він має ознаки нікчемності відповідно до ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Угода №076192 від 5.12.2014р. є удаваним правочином, оскільки її вчинення приховує інший правочин, яким є дія ОСОБА_4 щодо дроблення належних йому коштів, які знаходяться в АТ «Златобанк».
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду не визначені конкретні підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», та не наведено, що договір укладений між позивачкою та банком від 5.12.2014 року № 076192 має ознаки нікчемного правочину.
Разом з тим, загальне поняття нікчемності правочинів наведено у ст.228 ЦК України .
За змістом частини першої ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним.
При цьому ст.228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом (частина третя ст. 215 ЦК).
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи, судами не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору № 076192 від 5.12.2014р..
Таким чином, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст.228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом, що у даному випадку встановлено не було.
Отже, враховуючи вищенаведене, уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних та одночасного застосування відповідних наслідків лише до тих правочинів, які порушують публічний порядок, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.
Крім того, відповідно до пункту 2.9 розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011р. №174 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Відповідно до наявної в матеріалах справи ксерокопії меморіального ордеру від 5 грудня 2014р. №112468 (а.с.13) на рахунок позивачки внесено кошти в сумі 13000 доларів США (еквівалент 200401,49грн.) за депозитним договором №076192 від 5.12.2014р., на даній квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, а також відтиск штампу банківської установи.
Інших документів, які б свідчили про фактичне внесення особою коштів на депозитний рахунок, Закон не визначає.
В свою чергу, згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад це - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Тобто, Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивачки грошових коштів відповідачами не заперечується.
Таким чином, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не доведено наявність правових підстав для не включення позивачки до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для зобов'язання уповноважену особу подати інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лук'янчук