Ухвала від 23.02.2016 по справі 810/3107/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3107/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

УХВАЛА

23 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року ухвалено направити копію окремої ухвали до Міністерства юстиції України для вирішення питання про притягнення до передбаченої законом відповідальності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича, а також вжиття заходів для попередження фактів незаконної відмови у відкритті виконавчих проваджень за заявами громадян у майбутньому.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, окрему ухвалу у суду першої інстанції.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 позов задоволено, суд, зокрема, зобов'язав Міністерство екології та природних ресурсів України надати ОСОБА_2 відповідь на його запит на інформацію від 17.06.2015 у строк, визначений частиною другою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (впродовж 48 годин з дня отримання копії постанови), а також стягнув з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 73,08 грн.

20 жовтня 2015 року з метою забезпечення виконання вказаної постанови Київський окружний адміністративний суд видав два виконавчих листа (про зобов'язання Міністерство екології та природних ресурсів України надати ОСОБА_2 відповідь на його інформаційний запит та про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судових витрат).

Оскільки на момент розгляду і вирішення адміністративної справи в суду були відсутні відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, при виготовленні виконавчих листів у них не було відображено індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_2

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до пункту 3 чистини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Таким чином, відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана зазначаються у виконавчому документі, якщо вони відомі суду, з єдиною метою - ідентифікувати особу стягувана.

В силу положень статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, ОСОБА_2 21 жовтня 2015 року на особистому прийомі звертався до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання вказаного судового рішення (вх. № 953/3 від 21.10.2015), однак постановою від 27.10.2015 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович відмовив у відкритті виконавчого провадження № 49150567, мотивуючи відмову тим, що у виконавчому листі, виданому Київським окружним адміністративним судом, не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З вищенаведеної норми вбачається, що на державного виконавця законом покладено обов'язок вживати усіх заходів, що необхідні для виконання судового рішення.

Невиконання таких вимог має наслідком притягнення державного виконавця до передбаченої законом відповідальності (дисциплінарної або кримінальної).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки виданий судом виконавчий лист містить достатньо відомостей, що необхідні для ідентифікації особи стягувана (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання), враховуючи те, що стягувач особисто з'явився до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з документами, що посвідчують його особу, то в діях головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича, які виявились у навмисному невиконанні судового рішення, вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який дискредитує авторитет Державної виконавчої служби України як органу держаної влади та те, що подібні дії призводять до порушення Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд та право на ефективний засіб правового захисту).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.Е.Мацедонська

І.О.Лічевецький

Повний текст рішення виготовлено 29.02.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

Попередній документ
56162124
Наступний документ
56162126
Інформація про рішення:
№ рішення: 56162125
№ справи: 810/3107/15
Дата рішення: 23.02.2016
Дата публікації: 03.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: