Справа 810/2386/15
Суддя доповідач Губська О.А.
01 березня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду із позовом до у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 25.05.2015 №0001612200 та №0001622200
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій контролюючий орган просив його скасувати, та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 186 та 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
За змістом наведеної норми, суддя, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, повинен установити момент, з якого починається перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
При цьому у разі прийняття постанови у порядку ч. 3 ст. 160 КАС України з'ясуванню підлягають обставини щодо моменту отримання апелянтом копії постанови.
Відсутність даних щодо цього перешкоджає прийняттю скарги до апеляційного провадження.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наразі оскаржувану постанову ухвалено судом 1 жовтня 2015 року у відкритому судовому засіданні, при цьому судом застосовано положення ч. 3 ст. 160 КАС України, водночас апеляційну скаргу подано 5 лютого 2016 року, тобто поза межами встановленого ст. 186 КАС України строку і апелянт не порушує питання про поновлення цього строку, зазначає, що копію судового рішення отримано 26 січня 2016 року, проте доказів щодо цього апеляційному суду не надано і у матеріалах справи такі відсутні.
За наведеного нормативного регулювання, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту тридцятиденного строку для усунення наведених недоліків шляхом подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням моменту отримання копії оскаржуваної ним постанови, що має бути підтверджено документально.
Крім того, всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір у зв'язку із не передбаченням у кошторисі коштів на цю мету.
Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалах від 4, 5 лютого 2016 року.
Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
За правилами частин 1 та 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду, виконав покладений на нього обов'язок та сплатив судовий збір, тому, невиконання такого обов'язку відповідачем, який у силу закону не звільнений від його сплати, матиме наслідком поставлення сторін у нерівне становище.
За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про повне звільнення податкового органу від сплати судового збору відмовити, надавши апелянту строк для його сплати.
Вирішуючи питання про розмір судового збору, який підлягає сплаті, вважаю за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що даний спір має майновий характер, оскільки його предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення, якими платникові податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 581088,00 грн., а також збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 595959,00 грн.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (у редакції на час одання скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону у редакції на час подання позову за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов подано у червні 2015 року, тому оскільки в силу положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено в розмірі 1218 грн., ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 4872 грн.
Відповідно, апелянту за подання скарги слід сплатити 5359,20 грн. (4872*110%).
Оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, водночас судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від його сплати, вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 5359,20 грн., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням моменту отримання копії оскаржуваної ним постанови, що має бути підтверджено документально.
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності - 206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.
На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя
Відмовити ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецзапчастина" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі ненадання документу про сплату судового збору у зазначений вище строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
У разі ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції або якщо вказані підстави для поновлення цього строку будуть визнані неповажними - буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.А. Губська