Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Чорна В.В.
29 лютого 2016 рокусправа № 804/16520/15
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Астаркіної Є.П., розглянувши в у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 р. у справі №804/16520/15 за позовом ОСОБА_4 до Старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астаркіної Євгенії Павлівни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
24 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астаркіної Є.П. від 14.12.2015 р. про відкриття виконавчого провадження щодо звернення стягнення на транспортний засіб, що належить позивачу.
25.12.2015 р. ОСОБА_4 подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження № 49627884 до набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки всі майнові вимоги за умовами кредитного договору перед заставодержателем та стягувачем ним були виконані. Зокрема, сума боргу перед ТОВ "Мобілі Порше" позивачем достроково погашена в жовтні 2014 року. Відповідно, підстави для видання нотаріусом виконавчого напису № 1783 від 01.12.2015 р., на підставі якого відповідачем і було винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, були відсутні. При цьому, виконавчий напис нотаріуса оскаржується позивачем в іншому судовому провадженні. Посилаючись на викладене, а також на те, що в рамках виконавчого провадження № 49627884 відповідачем продовжують вчинятися виконавчі дії (зокрема, накладено арешт на автомобіль), позивач вважає за необхідне забезпечити адміністративний позов шляхом зобов'язання відповідача зупинити виконавче провадження до вирішення справи в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_4 та зупинити проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №49627884 до моменту отримання рішення, що набрало законної сили у справі про скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було надано оцінку доказам позивача. Зауважив, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2015 р. є незаконною, протиправною, адже всі вимоги по умовам кредитного договору перед заставодержателем було виконано, посилання та доводи стягувача та заставодержателя щодо невиконання умов кредитного договору, на даний час оскаржується в судовому порядку в іншому провадженні.
Позивач вважає, що з боку відповідача на цей час існує реальна загроза, адже постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та проведенням інших виконавчих дій по виконавчому провадженню №49627884 порушуються його права та законні інтереси щодо вільного користування, розпорядження та володіння власністю, а саме транспортним засобом на який накладено арешт без наявності правових підстав.
Зауважив, що суд першої інстанції не викликав його у судове засідання при розгляді клопотання, про прийняття оскаржуваної ухвали він був повідомлений лише 11.01.2016 року, що свідчить про її прийняття не 25.12.2015 року, а значно пізніше.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за власної ініціативи або за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено: 1) шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) забороною вчиняти певні дії.
Зазначений перелік заходів забезпечення позову є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, просить забезпечити його шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії - зупинити виконавче провадження, тобто, способом, не передбаченим законом.
Окрім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
В свою чергу дії щодо зупинення виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями державної виконавчої служби, які здійснюються у окремих випадках та у встановленому законом порядку.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи No R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З наведених в апеляційній скарзі доводів, колегія суддів не вбачає очевидних ознак протиправності постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження №49627884 від 14.12.2015 р.
З наведеного позивачем обґрунтування також не вбачається очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з тим, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову. За таких обставин, суд першої інстанцій прийшов до вірних висновків, що підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову - відсутні.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не викликав його у судове засідання при розгляді клопотання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання надійшло до суду першої інстанції 25.12.2015 року та цього ж дня у відповідності до ч.1 ст.118 КАС України без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, було розглянуто суддею.
Те, що про існування оскаржуваної ухвали позивач дізнався лише 11.01.2016 року ніяким чином не свідчить про її прийняття судом першої інстанції в іншу дату ніж зазначено в самій ухвалі.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 р. у справі № 804/16520/15 за позовом ОСОБА_4 до Старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астаркіної Євгенії Павлівни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 лютого 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 01 березня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А.Шальєва
Н.А.Олефіренко