26 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/564/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Коваля М.П., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря: Жукової Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" (далі ТОВ, позивач) звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00000322202 від 12 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9667,00 грн основний платіж та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 2417,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не доведено, що господарські операції з контрагентом ТОВ "Ін Кар" є фіктивні чи безтоварні, в акті перевірки відповідача не міститься належних доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат. Позивач також посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, та об'єктивність та правомірність податкової звітності.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним 14 квітня 2015 року прийнято постанову про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №00000322202 від 12 січня 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених під час розгляду справи первинних документів не дають підстав для висновку про нездійснення спірної операції з контрагентом ТОВ "Ін Кар", а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичність її виконання.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність товаро-транспортних накладних.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" зареєстровано 03.06.2014 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 39237691 (а.с. 46). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.
В період з 04.12.2014 року по 10.12.2014 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №1789 від 03.12.2014 року, направлення на проведення перевірки від 03.12.2014 року №1814 (а.с. 57-58, 59), головним державним ревізором-інспектором відділу окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Тишковською І.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Ін Кар".
За результатами перевірки складено акт №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованої суми податкового кредиту з ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 9667,00 грн. (а.с. 11-18).
При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, відображену в листі ДПІ у Приморському районі м.Одеси №32940/7/15-53-22-3/09 від 22.09.2014 року, відповідно до якого органом доходів і зборів не підтверджено інформацію щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин приватним підприємством "Ін Кар" з контрагентами на суму податкових зобов'язань у розмірі 17879409,45 грн. та податкового кредиту у розмірі 17923855,00 грн. (а.с. 61-69).
На підставі висновків акту перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси винесено податкове повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року про збільшення ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 9667,00 грн. - основний платіж та 2417,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 10).
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Судом встановлено, що між ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" (покупець) та ПП "Ін Кар" (продавець) був укладений договір постачання №28/07/14 від 28.07.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю у власність товар за узгодженою та вказаною у рахунку-фактурі ціною, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар (а.с. 19-20).
Факт отримання ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" у липні 2014 року товару за зазначеним договором (електронної плати управління столиками етикетувальної машини, супорту для фіксації станції нанесення самоклейкої етикетки) від підприємства-контрагента ПП "Ін Кар", а також здійснення розрахунків за отриманий товар підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковою накладною №1356 від 28.07.2014 року на суму ПДВ 9666,67 грн., внесеною до реєстру виданих та отриманих накладних за відповідний звітний період; відповідною видатковою накладною; рахунком-фактурою; даними бухгалтерського обліку підприємства (а.с. 21-23, 70-75, 100-104).
Податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ПП "Ін Кар", відповідно до вимог податкового законодавства складена підприємством - платником податків, що було зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати.
Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.
При перевірці відповідності правочину ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися наявність наміру порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що фіктивна діяльність суб'єкта господарювання повинна доводитись в рамках кримінально-процесуального законодавства, зокрема вироком або постановою суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб підприємства за здійснення фіктивної підприємницької діяльності.
Будь-яких доказів того, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" та ПП "Ін Кар", з приводу здійснення цими підприємствами господарської діяльності (зокрема у липні 2014 року) податковим органом до суду не надано та таких про наявність таких обставин не зазначено.
В обґрунтування правомірності спірного повідомлення рішення відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відсутність товарно-транспортної накладної підтверджує нездійснення господарської операції з купівлі товару ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" у ПП "Ін Кар".
Однак суд апеляційної інстанції вважає непереконливими такі висновки відповідача та зазначає, що податковим органом не доведено нездійснення цієї операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту.
Також в обґрунтування відсутності товарно-транспортних накладних позивачем пояснено, що із-за невеликих розмірів товару, який придбавався у ПП "Ін Кар" (одна плата та однин супорт), він доставлений позивачу кур'єром контрагента на громадському транспорті.
Будь-яких доказів порушення податкового законодавства ПП "Ін Кар" при здійсненні господарської діяльності з ТОВ "БЕРХОРД ІНЖЕНІРІНГ" в досліджуємому періоді (не відображення валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 9667,00 грн. по господарських операціях з позивачем у податковому обліку підприємства, несплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток чи податку на додану вартість, визнання судом фіктивним договору купівлі-продажу №28/07/14 від 28.07.2014 року, внесення запису до ЄДР про відсутність ПП "Ін Кар" за юридичною адресою) податковим органом в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що доводи відповідача, викладені в акті перевірки №135/22-2/214/39237691/6952 від 17.12.2014 року про завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року в сумі 9667,00 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення та жодним чином не доводять факту порушення позивачем вимог податкового законодавства України, а тому позовні вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення №00000322202 від 12.01.2015 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: Л.П. Шеметенко