"27" січня 2016 р. справа № 804/14185/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
за участю представника відповідача Краснікової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі № 804/14185/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасс-Днепрострой"
до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
В серпні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 19.05.2015 року, згідно якого зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 29114,36 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.05.2015 року №0002961501.
Постанова мотивована тим, що камеральна перевірка позивача проведена контролюючим органом всупереч законодавчій забороні на її проведення (в період дії мораторію) за приписами п.3 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ, тобто протиправно, наслідком чого є відсутність у ДПІ права на прийняття рішення за такою перевіркою.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Заявник апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку наявне порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 29.04.2015 р. по 29.04.2015 р. відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість згідно податкового повідомлення рішення (форми "Р") №000002225 від 16.01.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 29.04.2015 р. №337/04-10-15-01-21-33019123 (а.с.32-33).
Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.57.3 ст.57 ПК України, а саме - платником податків несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") № №000002225 від 16.01.2014 р.
Висновки відповідача ґрунтуються, на тому, що згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Р") № №000002225 від 16.01.2014 р. підприємством узгоджено грошове зобов'язання у сумі 226 992,00 грн. по строку сплати 26.01.2014 р. Переплата на дату нарахування складає 78 286,19 грн. У підприємства станом на 26.01.2014 р. податковий борг складає 148 705,81 грн.
Фактично суму боргу погашено платіжним дорученням №211 від 18.02.2014 р. та зарахуванням від'ємного значення у зменшення боргу з ПДВ згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2014 р. №9014990091 за 01.02.2014 р. на суму 278 647,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 19.05.2015 року, згідно якого зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 29 114,36 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
З 01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ (далі Закон № 71), пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
З наведеної норми вбачається, що органом, який надає контролюючому органу дозвіл на проведення позапланової перевірки платника податку з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, визначено виключно Кабінет Міністрів України.
Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
- з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, дохід позивача за попередній 2014 рік становить 17505 452,00 грн.
Оскільки обсяг доходу ТОВ "Донбасс-Днепрострой" за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, відповідач підпадає під дію мораторію на проведення перевірок у 2015-2016 роках, що зобов'язує відповідача дотриматись вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", а саме: одержати дозвіл на проведення перевірки Кабінету Міністрів України, заявку суб'єкта господарювання щодо його перевірки, рішення суду або рішення прийняте в межах кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки факт наявності мораторію автоматично позбавляє ОДПІ права на проведення зазначеної вище перевірки.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не мав жодних правових підстав для проведення камеральної перевірки після 01.01.2015 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення за такою перевіркою.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2015 року клопотання відповідача задоволено частково та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду від 20 листопада 2015р. до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги відповідачем не було сплачено судовий збір в сумі 2009 грн. 70 коп. (1218 грн.*1,5*1,1).
Отже, судовий збір сумі 2009 грн. 70 коп. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі № 804/14185/15 залишити без змін.
Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 2009 грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко