20 січня 2016 року (13:27 год.) м. Київ №810/5056/15
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Терлецької О.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" до Державної архітектурно-будівельної інспекцієї України про визнання протиправними та скасування наказів,
за участю представників сторін:
від позивача: Косань О.О., довіреність б/н від 21.07.2015
від відповідача: Кондакова А.С., довіреність від 19.11.2015 №40-702-10/10142
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство "Спортивно-технічний клуб "СОНА" з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №627 від 24.06.2015 "Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року", в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА";
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №35-Л від 21.09.2015 "Про результати розгляду питань щодо ліцензування", в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 замінено відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України належним - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Позивач зазначає, що призначення перевірки є незаконним у зв'язку з обмеженнями, встановленими Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII. Позивач стверджує, що перевірка на підприємстві не проводилась, адже посадових осіб відповідача не було допущено до перевірки у зв'язку з відсутністю повноважень на ї проведення.
При цьому позивач вказує, що наказ та направлення на проведення перевірки не отримував, а про намір відповідача проводити перевірку дізнався з листа відповідача, отриманого в кінці липня 2015 року, про надання пакету документів для проведення перевірки, на який позивач надав відповідь про відмову у наданні документів у зв'язку з обмеженнями щодо проведення перевірки.
Позивач наголошує на тому, що п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України, а створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, в тому числі і на відповідача.
До того ж позивач вважає, що спірні відносини регулюються також постановою КМУ від 13.08.2014 №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючим органами», відповідно до якої дозвіл на проведення перевірок надаватиметься Кабінетом Міністрів України, тому позивач вважає, що відповідач належить до контролюючих органів, які мають право на проведення перевірок підприємств, установ та організацій виключно з дозволу КМУ за виключенням випадків, передбачених п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII.
Крім того, позивач вказує, що в акті планової перевірки зазначено про порушення позивачем вимог абз. 12 п. 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 №1396, в свою чергу в п. 21 даної постанови зазначені підстави для анулювання ліцензії, а не підстави для зупинення дії ліцензії.
Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову, згідно яких, зокрема, зазначає, що дія мораторію на проведення перевірок, встановленого Законом України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII закінчилась 30.06.2015, а проведена Департаментом перевірка дотримання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, проходила в період з 25.08.2015 по 31.08.2015, більш того посилання на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII вважає безпідставним, оскільки Держархбудінспекція України та її територіальні органи не є учасниками відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
Відповідач стверджує, що як при видачі направлення для проведення планової перевірки щодо дотримання позивачем ліцензійних вимог провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, так і при проведенні перевірки Держархбудінспекція України діяла лише у спосіб, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства та не виходила за рамки своїх повноважень, а тому прийнятий наказ від 21.09.2015 №35-Л є правомірним, з огляду на це у задоволенні позову необхідно відмовити.
В судовому засіданні по справі 20.01.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні по справі 20.01.2016 представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи судом були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - особи, які проводили перевірку позивача, а також директор МПП "Спортивно-технічний клуб "СОНА" ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.02.2015 згідно наказу Державної архітектурно-будівельною інспекції України №5-Л від 16.02.2015 Малому приватному підприємству «Спортивно-технічний клуб «Сона» видано ліцензію серії АЕ №639027 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої з 16.02.2015 по 16.02.2020 (а.с.7).
В липні 2015 року позивачем отримано лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-44/2207/06/01 від 22.07.2015, в якому зазначено, що у зв'язку з проведенням у серпні 2015 року планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 №148, вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачу необхідно надати до Департаменту пакет документів, перелік яких наведено у цьому запиті, протягом 10 днів з дня отримання даного листа та зазначено, що у випадку неподання до Департаменту матеріалів, необхідних для перевірки, протягом десяти робочих днів з дня отримання даного листа, Департамент буде вимушений вважати це за відмову від проведення зазначеної перевірки, що є підставою для анулювання ліцензії (а.с.8).
У відповідь на вищевказаний запит позивач надав відповідь листом, в якому зазначив, що у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відсутні будь-які правові підстави для проведення перевірки і для надання документів, запитуваних листом від 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01 (а.с.9-10).
В подальшому позивач зазначає, що на його адресу надійшов акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 (а.с.12) та акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 (а.с.11).
Представником позивача на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області був направлений адвокатський запит з проханням надати наказ, направлення, а також у випадку прийняття рішення за наслідками проведення перевірки - надати копію такого рішення.
На вказаний запит із супровідним листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-35/0810/08/01 від 08.10.2015 позивачу надано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №627 від 24.06.2015 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» (а.с.14), направлення для проведення планової перевірки №19 від 22.07.2015 (а.с.15), витяг з наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №35-Л від 21.09.2015 «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» із витягом з додатку №6 до цього наказу про зупинення дії ліцензії позивача серії АЕ №639027.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем наказами позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонам суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 3, 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII) ліцензіат - суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.
Частиною 1 статті 19 Закону № 222-VIII передбачено, що державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Частиною сьомою статті 19 Закону № 222-VIII встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, Держархбудінспекція є органом ліцензування такого виду господарської діяльності, як будівництво об'єктів IV і V категорій складності.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) (з подальшими змінами та доповненнями).
Частиною 1 статті 10 Закону № 687-XIV передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч.2 ст.10 Закону № 687-XIV).
Відповідно до положень частини 1 статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.17 Закону № 687-XIV).
Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч.3 ст.17 Закону № 687-XIV).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом пункту 4 Положення № 294, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Отже, Держархбудінспекція є органом ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а позивач у спірних правовідносинах є ліцензіатом, який має відповідну ліцензію на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Суд зазначає, що здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюється Законом №877-V з урахуванням особливостей, визначених Законом №222-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається (абз.2 ч.1 ст.5 Закону №877-V).
План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення (абз.3 ч.1 ст.5 Закону №877-V).
За змістом частини 4 статті 5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Частиною 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону №877-V).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (ч. 3 ст. 7 Закону №877-V).
Згідно з частиною 11 статті 19 Закону №222-VIII перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов проводиться органом ліцензування залежно від предмета перевірки: за місцезнаходженням ліцензіата; за місцями провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
З метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування планової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв'язку (ч. 12 ст. 19 Закону №222-VIII).
Відповідно до статті 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання; одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю); оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.
Відповідно до пункту 8 Порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (абз. 2 п. 8 Порядку №553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 Порядку №553).
Відповідно до пункту 15 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Пунктом 16 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (п. 18 Порядку №553).
Суд зазначає, що відповідно до п.14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт (абз.5 п.14 Порядку №553).
Відповідно до пункту 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що підставою для проведення планового заходу з перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, є наказ на проведення планового заходу (перевірки), а для проведення заходу є необхідним письмове повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу.
Судом встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ №627 від 24.06.2015 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», в додатку до якого у пункті 19 вказано МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона» (а.с.49-50, 89-93).
Зі змісту наказу та додатку до нього проведення планової перевірки позивача доручено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року.
Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на адресу позивача (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а) було направлено повідомлення про проведення планового заходу (перевірки), оформлене листом від 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01 (а.с.8), що підтверджується фіскальним чеком про оплату рекомендованого поштового відправлення та списком на відправлення рекомендованих листів (а.с.96-98).
Суд зазначає, що повідомлення про проведення планового заходу (перевірки) направлено позивачу за належною адресою, яка відповідає адресі місцезнаходження позивача, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Судом встановлено, що вказане повідомлення про проведення планового заходу отримано позивачем 30.07.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.99).
Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області оформлено направлення для проведення перевірки №19 від 22.07.2015, в якому зазначено дату початку та дату закінчення заходу (строк дії направлення) з 25.08.2015 до 31.08.2015.
Відповідач в письмових запереченнях проти позову зазначив, що під час проведення перевірки позивача працівниками контролюючого органу було пред'явлено службове посвідчення та направлення для проведення планової перевірки, проте не зазначено, кому конкретно та коли вручені вказані документи, а також чим підтверджується факт такого пред'явлення документів, позаяк позивач стверджує про те, що такі документи ним не були отримані, а у проведенні самої перевірки було відмовлено листом позивача.
З письмових заперечень відповідача слідує, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 14.08.2015 за вх.№ 10/10-1408/3 отримано лист без номеру та дати його реєстрації за підписом директора позивача ОСОБА_6, в якому у доступі до проведення перевірки позивачем було відмовлено (а.с.100).
Як встановлено судом, на адресу позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області поштою рекомендованим листом зі штрихкодовим ідентифікатором №0303111144195 були направлені акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 та акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 (а.с.103-104), які отримані позивачем 08.09.2015, що підтверджується випискою з інтернет-сайту щодо відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошти та не заперечується позивачем (а.с.105-107).
В акті про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 зазначено, що начальником інспекційного відділу №2 ОСОБА_5 та головним державним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 із залученням директора Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» ОСОБА_6 у період з 25.08.2015 по 31.08.2015 проведено планову перевірку додержання суб'єктом господарювання Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47. Під час перевірки Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» було відмовлено ліцензіатом у проведенні перевірки, а саме вимога Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, надіслана листом 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01 прибути в десятиденний термін з дня отримання листа до Департаменту та надати відповідні документи для проведення перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, позивачем не виконана. Департамент отримав лист від МПП «СТК «Сона» 14.08.2015 за вх.№ 10/10-1408/3 з відмовою надання відповідних документів для проведення перевірки. За виїздом 31.08.2015 в допущенні посадових осіб для проведення перевірки за місцем реєстрації (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а) Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» було відмовлено, чим порушено вимоги абзацу 12 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 №1396. В даному акті про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки зазначено, що він є підставою для анулювання ліцензії. Також в акті зазначено, що директор МПП «СТК «Сона» від підпису та отримання даного акту відмовився.
В акті планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015, зазначено, що начальником інспекційного відділу №2 ОСОБА_5 та головним державним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 із залученням директора Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» ОСОБА_6 у період з 25.08.2015 по 31.08.2015 проведено планову перевірку додержання суб'єктом господарювання Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47. Перевіркою встановлено, що вимога Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, надіслана листом 22.07.2015 №10/10-44/2207/06/01 прибути в десятиденний термін з дня отримання листа до Департаменту та надати відповідні документи для проведення перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, позивачем не виконана. Департамент отримав лист від МПП «СТК «Сона» 14.08.2015 за вх.№ 10/10-1408/3 з відмовою надання відповідних документів для проведення перевірки. За виїздом 31.08.2015 в допущенні посадових осіб для проведення перевірки за місцем реєстрації (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а) Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» було відмовлено, чим порушено вимоги абзацу 12 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 №1396. В даному акті зазначено, що він є підставою для анулювання ліцензії. В акті планової перевірки зазначено, що директор МПП «СТК «Сона» від підпису та отримання даного акту відмовився. У висновках даного акту зазначено, що враховуючи акт №3/19/1-15 від 31.08.2015 пропонується анулювати ліцензію серії АЕ №639027, видану 25.02.2015 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
З метою встановлення факту виїзду посадових осіб відповідача для проведення перевірки та факту не допуску останніх до проведення перевірки судом в судовому засіданні 22.12.2015 було допитано посадових осіб відповідача, що проводили перевірку - головних інспекторів будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначили, що 25.08.2015 був здійснений перший виїзд для проведення перевірки за адресою місцезнаходження позивача - Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а, за вказаною адресою знаходиться 3-поверховий будинок, огороджений парканом, який знаходиться у приватному секторі. За допомогою єдиного домофону, який знаходився на воротах будинку, зателефонували, жіночий голос відповів, що такої фірми як Мале приватне підприємство «Спортивно-технічний клуб «Сона» за зазначеною адресою не знаходиться. Отже провести перевірку працівники Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були позбавлені можливості у зв'язку з неможливістю увійти до приміщення позивача та за відсутністю уповноважених представників позивача.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також зазначили, що 31.08.2015 було здійснено повторний виїзд за місцезнаходженням позивача за адресою: Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а, однак знов до приміщення позивача перевіряючих не було допущено. За допомогою єдиного омофону зателефонували, жіночий голос відповів, що такої фірми як Мале приватне підприємство «Спортивно-технічний клуб «Сона» за зазначеною адресою не знаходиться. Через деякий час неподалік від будинку за вказаною адресою до перевіряючих підійшов чоловік, який представився директором Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона», йому були пред'явлені документи на проведення перевірки, однак до перевірки працівники не були допущені з підстав, зазначених у листі, направленому на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у зв'язку з дією мораторію на проведення перевірок. Особу чоловіка перевіряючі не встановлювали. Вказані обставини були розцінені свідками як не допуск до перевірки, тому було складено акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015. Також свідками було складено і акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015, оскільки складення такого акту свідки вважають обов'язковим.
Також судом в судовому засіданні 20.01.2016 було допитано директора Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» ОСОБА_6, який пояснив, що МПП «СТК «Сона» існує з 1994 року, основним видом діяльності підприємства є розвиток мотоциклетного спорту в Україні, у підприємства є ліцензія на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, однак це не основний вид діяльності підприємства. Свідок пояснив, що йому відомо про те, що Департамент ДАБІ у Київській області мав намір провести перевірку, однак посадові особи до перевірки не були допущені, оскільки в 2015 році діє мораторій на проведення таких перевірок. Свідок стверджує, що з перевіряючими не зустрічався. На питання суду відповів, що дружина свідка працює в МПП «СТК «Сона» та відповідає на дзвінки.
Судом в судовому засіданні 20.01.2016 було допитано ОСОБА_7, яка є дружиною директора Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_7 зазначила, що юридичною адресою МПП «СТК «Сона» є приватний будинок, в якому мешкає родина ОСОБА_7. Свідок зазначила, що з нею особисто працівники Департаменту ДАБІ у Київській області не розмовляли. Свідок відповідає на телефонні дзвінки у будинку, який одночасно є офісом підприємства, та відповідає на домофон, з приводу намагання працівників Департаменту ДАБІ у Київській області провести перевірку МПП «СТК «Сона» в серпні 2015 року свідку нічого не відомо.
Проаналізувавши матеріали справи судова колегія вважає, що посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не було допущено до проведення перевірки Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мечнікова, 71-А, у зв'язку з чим посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було правомірно складено акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015.
Перевіряючи правомірність такого не допуску та відповідно обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача №627 від 24.06.2015 "Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року", в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА" суд зазначає таке.
Суд зазначає, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон №71-VІІІ).
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
При цьому відповідно до підпункту 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що під контролюючими органами в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ слід розуміти лише перелік органів, визначених підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, до яких не відноситься Державна архітектурно-будівельна інспекція та її структурні підрозділи.
Твердження позивача про те, що п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України, а створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, в тому числі і на відповідача, суд вважає помилковими, адже метою законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», як зазначено в пояснювальній записці до нього, є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема:
- зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов'язань і складання податкової звітності та держави - на адміністрування податків,
- усунення недоліків діючого законодавства, які дозволяють великим платникам отримувати податкові вигоди,
- спрощення виконання податкового обов'язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес.
Таким чином, даний Закон направлений на регулювання правовідносин у сфері оподаткування і не регулює діяльності інших органів державної влади. Відтак, обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлені п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII, не поширюються на позивача, оскільки перевірка додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яку намагався провести Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, не підпадає під дію обмежень у проведенні перевірок, встановлених п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.
Натомість заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що спірні відносини врегульовані іншим законом, також прийнятим Верховною Радою України 28.12.2014, а саме Законом України № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), який також набрав чинності з 01.01.2015.
Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Таким чином, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII протягом січня - червня 2015 року встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців всіма контролюючими органами, зокрема, і Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, а можливість проведення перевірок обмежена необхідністю отримання дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Отже дія мораторію на проведення перевірок, встановленого пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII, закінчена 30.06.2015 і з 01.07.2015 перевірки проводяться відповідно до вимог чинного законодавства без вищевказаних обмежень, які діяли лише в період січня - червня 2015 року.
Таким чином, у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області після 30.06.2015 року були правові підстави для проведення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, після закінчення дії мораторію на проведення перевірок, встановленого пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII, тому підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача №627 від 24.06.2015 "Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року", в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА" зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року - суд не вбачає.
Щодо посилання позивача на постанову КМУ від 13.08.2014 №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючим органами», яка на думку позивача продовжувала дію раніше встановленого мораторію на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно за наявності дозволу на проведення перевірки, який надається Кабінетом Міністрів України, суд зазначає таке.
Статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами Кабінет Міністрів України постановив, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, даною постановою Кабінету Міністрів України визначений перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого включено й Держархбудінспекцію, проте дія даної постанови вичерпана разом із закінченням періоду, на який розповсюджено дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто протягом 2014 року.
Тому суд вважає необґрунтованим доводи позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408 дозвіл на проведення перевірок, зокрема, й перевірки позивача, повинен надаватися виключно Кабінетом Міністрів України, адже дія даної постанови Уряду вичерпана 31.12.2014 року.
З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку, що відповідач та його структурні підрозділи в розумінні п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII не є контролюючими органами, для яких у 2015-2016 роках встановлені обмеження на проведення перевірок.
З огляду на це суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №627 від 24.06.2015 слід відмовити.
Щодо обґрунтованості позовних вимог про визнати протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №35-Л від 21.09.2015 "Про результати розгляду питань щодо ліцензування", в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА", суд зазначає таке.
Судом встановлено, що на засіданні Ліцензійної комісії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, оформленому протоколом №18 від 18.09.2015, серед інших розглядалось питання про результати планових заходів, здійснених територіальними органами Держархбудінспекції щодо дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із будівництвом об'єкта архітектури (а.с.164-166).
Під час засідання даної Ліцензійної комісії за результатами аналізу наданих актів запропоновано перекваліфікувати пропозиції, надані територіальними органами Держархбудінспекції, а саме пропозицію щодо анулювання ліцензії МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона» на зупинення дії ліцензії МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона», та таке рішення було прийняте на засіданні Ліцензійної комісії.
Судом встановлено, що відповідачем на підставі висновку Ліцензійної комісії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, оформленого протоколом №18 від 18.09.2015, прийнято наказ №35-Л від 21.09.2015 «Про результати розгляду питань щодо ліцензування", яким, серед інших, зупинено дію ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємстві "Спортивно-технічний клуб "СОНА".
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону №222-VIII анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.
Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.
Згідно з підпунктом 8 частини 2 статті 16 Закону №222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, як зазначено у підпункті 8 частини 2 статті 16 Закону №222-VIII, вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Відповідно до пункту 20 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396 (із змінами та доповненнями станом на момент прийняття наказу про зупинення дії ліцензії) (далі - Порядок 1396) орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності
Згідно з абзацом 11 пункту 21 Порядку № 1396 підставою для анулювання ліцензії, зокрема, є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.
Відповідно до пункту 22 Порядку №1396 підставами для зупинення дії ліцензії є:
- акт перевірки суб'єкта будівельної діяльності щодо порушення ліцензійних умов, якщо виявлені порушення неможливо усунути у процесі провадження будівельної діяльності; - акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що не призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків.
Згідно з пунктом 23 Порядку №1396 прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії.
Як встановлено судом вище посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не було допущено до проведення перевірки Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мечнікова, 71-А, у зв'язку з чим посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було правомірно складено акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015.
Відтак у зв'язку з недопуском посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області цими особами не могла проводитись та фактично не проводилась перевірка щодо дотримання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, про що свідчить сам акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015, в якому жодних порушень Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47, не встановлено.
Натомість самим актом планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 встановлено, що виїздом 31.08.2015 в допущенні посадових осіб для проведення перевірки за місцем реєстрації (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Мечнікова 71-а) Малим приватним підприємством «Спортивно-технічний клуб «Сона» було відмовлено, чим порушено вимоги абзацу 12 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 №1396.
Відсутність проведення посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області перевірки позивача підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, зокрема, поясненнями позивача, відповідача та свідків - головних інспекторів будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт не допуску до проведення перевірки та не проведення останньої.
За таких обставин, складений посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки №3/19/1-15 від 31.08.2015 згідно з підпунктом 8 частини 2 статті 16 Закону №222 та абзацом 11 пункту 21 Порядку № 1396 є підставою для анулювання ліцензії, а не зупинення її дії. Натомість складений посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №3/19-15 від 31.08.2015 не породжує жодних правових наслідків, оскільки така перевірка не проводилась, порушення Ліцензійних вимог перевіркою не встановлювались.
Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для прийняття відповідачем наказу №35-Л від 21.09.2015 в частині зупинення дії ліцензії позивача відсутні, а тому даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2436,20 грн. згідно квитанції №0.0.448422086.1 від 16.10.2015 на суму 1218,00 грн. (а.с.2) та квитанції №ПН89678 від 30.10.2015 на суму 1218,00 грн. (а.с.33).
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 КАС України).
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1218,00 грн. підлягають стягненню з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Судом 20.01.2016 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 26.01.2016 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №35-Л від 21.09.2015 "Про результати розгляду питань щодо ліцензування" в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємству "Спортивно-технічний клуб "СОНА".
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) на користь Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" (ідентифікаційний код 13719327, місцезнаходження 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мечнікова, будинок 71-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912, місцезнаходження місто Київ, бульвар Лесі Українки 26).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Кушнова А.О.
судді Дудін С.О.
Терлецька О.О.