24 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л.,-
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від
2 лютого 2016 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 лютого 2016 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
8 грудня 2015 року про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд, посилаючись на порушення цим судом положень пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, частини першої статті 8, частини третьої статті 168, частини другої статті 212 КАС.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що провадження у цій справі не можна відкрити з огляду на таке.
За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У статті 237 КАС передбачені підстави, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншою підставою перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 3 частина перша).
Заява ОСОБА_4 не може вважатися такою, що відповідає цим вимогам. У ній не зазначено з якої підстави, визначеної статтею 237 КАС, вона подається, не наведено обґрунтування щодо неоднаковості чи/та неправильності правозастосування, не мотивовано необхідності та доцільності втручання Верховного Суду України в оскаржене рішення суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2016 року.
Суддя-доповідачМ.І. Гриців
Судді:О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко