ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
18 січня 2016 року 13 год. 40 хв. № 826/16433/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення коштів.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - позивач) до спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" (далі - відповідач-1) та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач-2) про стягнення заборгованості з платника податків - договір №35/21-СД простого товариства про спільну виробничу (інвестиційну) діяльність (без створення юридичної особи) від 28 січня 2008 року (далі - договір №35/21-СД) з його учасників - відповідача-1 в сумі 1374067,68 грн., та з відповідача-2 в сумі 19629538,31 грн., який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника та зарахувати їх на відповідні рахунки.
В обґрунтування позову зазначено, що на обліку позивача знаходиться платник податків - договір №35/21-СД, укладений між відповідачами 1 та 2, за яким в результаті несплати узгодженого грошового (податкового) зобов'язання рахується заборгованість перед державним бюджетом по рентній платі за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яка на день звернення до суду відповідачами не сплачена.
Відповідною ухвалою суду, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
У подальшому, суд постановив ухвалу про вихід із скороченого провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні.
У відповідному судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме, про стягнення з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують відповідачів 1, 2, солідарно податковий борг в сумі 17838336,86 грн. та зарахувати його на рахунки:
- плата за користування надрами для видобування нафти, платіж 13030700 - в сумі 8349487,28 грн. р/р 31114015700379, отримувач Прилуцьке УК/Прилуцький район/13030700, МФО 853592, код банку 37984681;
- плата за користування надрами для видобування природного газу, платіж 13030800 - в сумі 6598169,46 грн. р/р 31113016700379, отримувач Прилуцьке УК/Прилуцький район/13030800, МФО 853592, код банку 37984681;
- плата за користування надрами для видобування газового конденсату, платіж 13030900 - в сумі 2890680,12 грн. р/р 31112017700379, отримувач Прилуцьке УК/Прилуцький район/13030900, МФО 853592, код банку 37984681.
Вказану заяву про уточнення позовних вимог судом, відповідно до ст. 137 КАС України, прийнято та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представники відповідачів 1, 2 не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
28 січня 2008 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір №35/21-СД, відповідно до п.п. 2.1, 2.3 - 2.5, 3.2, 5.1 та 9.1 якого предметом даного договору є спільна діяльність з: інвестування розробки Леляківського родовища, реконструкції та модернізації виробничих потужностей з метою вдосконалення і оптимізації процесу експлуатації об'єктів робіт; ведення виробничо-господарської діяльності з видобутку і реалізації вуглеводнів в процесі експлуатації об'єктів робіт для отримання прибутку учасниками та його розподілу.
Учасники зберігають свою юридичну самостійність.
Учасники несуть витрати та збитки, пов'язані із спільною діяльністю пропорційно часткам учасників, що визначаються у п. 3.2 даного договору, крім випадків, що відповідають положенням п. 8.8 договору.
Зобов'язання, що в процесі спільної діяльності виникають перед третіми особами за цивільно-правовими угодами або перед державними органами, у зв'язку з використанням надр, враховуються на окремому балансі, і є предметом спільної відповідальності учасників. Учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями.
Частки визначаються в наступних розмірах: відповідач-2 - 93%, відповідач-1 - 7%.
Управляючим, за даним договором, визначається НГВУ "Чернігівнафтогаз", у складі якого діє виконавча дирекція спільної діяльності. Уповноваженою особою управляючого є начальник НГВУ "Чернігівнафтогаз" за посадою.
Особою, відповідальною за облік результатів спільної діяльності, ведення податкового та бухгалтерського обліку є Управляючий (НГВУ "Чернігівнафтогаз"), що забезпечує ведення такого обліку згідно з діючим законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на зобов'язаннях самостійно визначених платником податку у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пп. 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 ПК України, до загальнодержавних податків належить, зокрема, рентна плата.
Згідно із ст. 251, пп. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
Платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи положення пп. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України, а також виходячи з умов п. 2.5, п. 5.1 та п. 9.1 договору №35/21-СД, в межах спірних правовідносин платником рентної плати під час виконання договору №35/21-СД є відповідач-2, так як НГВУ "Чернігівнафтогаз" є його відокремленим підрозділом.
Відповідно до п. 252.2, п. 252.6, п. 252.23, п. 252.25 та п. 252.26 ст. 252 ПК України, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.
Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Подання декларації, строки сплати, відповідальність платників та контроль за справлянням рентної плати визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.
Відповідно до п. 257.1, п. 257.2, пп. 257.3.1 п. 257.3, п. 257.4 та п. 257.5 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема. з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
У податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
Згідно із пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Поряд з цим, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до пп. 19-1.1.1, пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
У ході судового розгляду справи представник позивача стверджувала про наявність у відповідачів 1, 2 при виконанні договору №35/21-СД непогашеного узгодженого грошового (податкового) зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату у розмірі 17838336,86 грн., на підтвердження чого надано відповідні податкові розрахунки та облікові картки платника податку
З матеріалів справи вбачається, що у визначений законом строк суму визначених податкових зобов'язань до бюджету у повному обсязі не сплачено, що не заперечувалось представниками відповідачів 1, 2 в судовому засіданні.
Поряд з цим, відповідно до п. 59.1, п. 59.4 та п. 59.5 ст. 59, п. 95.1 - п. 95.3 ст. 95 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах податкова вимога від 22 травня 2015 року №809-23 вручена уповноваженій особі за договором №35/21-СД - відповідачу-1, поряд з цим, як вже встановлено вище судом, в межах спірних правовідносин платником рентної плати під час виконання договору №35/21-СД є відповідач-2, якому податкова вимога не направлялась (не вручалась).
Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, зважаючи на не дотримання позивачем вимог щодо надіслання (вручення) платнику податків, в даному випадку відповідачу-2, податкової вимоги, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин