ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
24 лютого 2016 року м. Київ № 826/2631/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Адвоката ОСОБА_1
доРади адвокатів України
проскасування рішення від 4-5.07.2014 № 78 в частині затвердження пункту 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Ради адвокатів України про скасування рішення від 4-5.07.2014 № 78 в частині затвердження пункту 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.
Судом було встановлено, що позивачем оскаржується рішення від 4-5.07.2014 № 78 в частині затвердження пункту 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в той час як позовна заява подана до суду лише в лютому 2016 (згідно штампу на конверті), тобто понад півтора роки після прийняття спірного рішення.
В позовній заяві зазначено про те, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав, свобод та інтересів лише 27.11.2015 із листа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вих. №8265 від 24.11.2015.
Водночас, суд встановив, що Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78 було розміщено 04.07.2014 на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (http://vkdka.org/reglament-vischoji-kvalifikatsijno-distsiplinarnoji-komisiji-advokaturi-iz-zminami-zatverdzhenimi-18-01-2013-roku/), а тому позивач, як адвокат, повинен був дізнатися про прийняття Регламенту у липні 2014 року.
Відтак, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів розпочався в липні 2014 року та відповідно закінчився в січні 2015 року.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного у матеріалах справи не міститься.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданої ним позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду
Відповідно до частини сьомої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Залишити без розгляду позовну заяву Адвоката ОСОБА_1.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та її додатками надіслати позивачу негайно.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Огурцов