АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
19 лютого 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та захисника Максимця В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу адвоката Максимця В.С. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2016, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Згідно постанови суду першої інстанції, 11.12.2015 р. о 09:50 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота» д.н. НОМЕР_1, в м. Києві на перехресті вул. Голосіївська і пр-ту Науки, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю НОМЕР_2, що рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення та пошкодження обох автомобілів, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, від адвоката Максимця В.С., який діє в інтересах особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності − ОСОБА_2, надійшла апеляційна скарга, в якій захисник просить апеляційний суд постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2016 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Максимець В.С. вказує на безпідставне визнання судом першої інстанції ОСОБА_2 винним у вчиненні ДТП, неправильне та неповне дослідивши доказів, невстановлення усіх обставин у справі та неправомірне неприйняття до уваги обґрунтовано складеного адміністративного протоколу відносно іншого учасника ДТП − ОСОБА_4
Зокрема, апелянт зазначає, що виходячи з матеріалів ДТП, водій Гулей знаходився на перехресті правомірно та мав першочергове право завершити переїзд. ОСОБА_2 виконав пункт 16.4 ПДР і розраховував, що інші учасники дорожнього руху також дотримуються ПДР, розрахував швидкість, врахував покриття дороги, станан автомобіля та, проїхавши більшу частину перехрестя вимушено зупинився, пропускаючи пішохода, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим виконав вимоги п.18.1 ПДР. На схемі ДТП під номером 6 вказано місце удару в задню частину справа автомобіля №1, тобто за автомобілем Тойота позаду залишалося півтори полоси для проїзду,відповідно схеми це 6м. Вказані дії водія повністю підтверджує свідок ОСОБА_6, пояснення якої є в матеріалах ДТП та схемою ДТП.
Також захисник вказує, що водій «Шевролет Авео» − ОСОБА_4 хоча і рухався по головній дорозі, у судовому засіданні вказав, що по мокрому асфальтобетонному покриттю рухався зі швидкістю 70 км/год, що свідчить про невиконання вимог п.п. 12.4., 12.1., п.12.3. ПДР. Згідно схеми ДТП водій ОСОБА_4 рухався у крайній лівій смузі руху та під час гальмування змінив напрямок руху, порушивши п.10.1 ПДР та скоїв зіткнення в задню праву частину стоячого автомобіля Тойота, який проїхав практично все перехрестя і який була можливість об'їхати або зупинитися при умові дотримання вищевказаних пунктів Правил. За таких обставин вказані грубі порушення ПДР є в причинному зв'язку із скоєнням дорожно-транспортної пригоди і доводять винність водія ОСОБА_4.Докази порушення вищезазначених пунктів Правил містяться в матеріалах ДТП на схемі: гальмівний шлях автомобіля «Шевролет Авео», місце зіткнення автомобіля «Шевролет Авео» з автомобілем «Тойота Ленд Крузер», пошкодження автомобілів та пояснення свідка ОСОБА_7
Також, апелянт звертає увагу суду, що відносно водія ОСОБА_4 на місці пригоди було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, який в судовому розгляді до уваги взято не було.
Заслухавши доповідь судді, доводи особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності та його захисника, якіпросили задовольнити наявну апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В пункті 24 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, Пленум ВСУ звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників, зазначивши, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. До того ж зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Проте цих вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 дотримано не було, внаслідок чого він прийшов до неправильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У відповідності до п.16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напряму їх подальшого руху.
Також, згідно п.18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Як достатньо вбачається зі схеми ДТП, а також підтверджується поясненнями учасників та свідка події, яка мала місце 11.12.2015, апелянт вірно обґрунтовує апеляційну скаргу вказуючи, що автомобіль НОМЕР_3 рухався по головній дорозі по пр.-ту Науки. В той же час, автомобіль «Тойота Ленд Крузер» д.н. НОМЕР_1зі сторони вул. Саперно-Слобіцької в сторону вул. Голосіївська переїздив перехрестя через проспект Науки. Світлофор в цей час на перехресті не працював. Автомобіль «Тойота Ленд Крузер» пересікав вільне перехрестя і закінчуючи переїзд через перехрестя зупинився, щоб пропустити пішохода, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу. До того ж згідно схеми ДТП, водій «Шевроле Авео» рухався у крайній лівій смузі руху та під час гальмування змінив напрямок свого руху і рухався в бік автомобіля «Тойота Ленд Крузер» . Крім того, відповідно до схеми ДТП, місцем зіткнення автомобілів є: «Тойоти Ленд Крузер» − задня права частина, «Шевроле Авео» − передня частина транспортного засобу. Тобто, виходячи з таких пошкоджень автомобілів-учасників ДТП, зважаючи на гальмівний шлях автомобіля «Шевроле Авео», а також беручи до уваги той факт, що передня частина автомобіля «ТойотаЛенд Крузер» у відповідності до схеми ДТП знаходилась біля переходу, суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що він правомірно здійснював маневр переїзду та завершуючи його вимушено зупинився аби пропустити пішохода, тим самим виконав вимоги п.18.1 ПДР України.
Крім того судом прийнято до уваги надану в судовому засіданні постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02.02.2016 про визнання ОСОБА_4 - учасника даної ДТП (водія автомобіля НОМЕР_3), про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що у відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, у діях водія автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_2 відсутня така основна ознака складу адміністративного проступку як протиправність діяння. А отже, оскільки матеріали справи містять докази невинуватості ОСОБА_2, то постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2016 підлягає скасуванню з винесенням нової, якою провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, суддя -
Задовольнити апеляційну скаргу адвоката Максимця В.С. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2016.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2016, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн., − скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копія повного рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
Суддя Р.М.Ігнатов
Справа № 33/796/246/2016
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - ОСОБА_8