03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1179 /2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач - Мараєва Н.Є
24.02.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 р.
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4
Борисівни, 3- особа : Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної
адміністрації
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів його участі у
вихованні та спілкуванні з дитиною
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, 3-особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони перебували у шлюбі з 2009 року, який було розірвано згідно рішення Деснянського районного суду м.Києва від 14.03.2014 р.; мають двох малолітніх дітей : сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження (а.с 6, 7); після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з відповідачкою, проти чого позивач не заперечує.
Згідно Принципу 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р., дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням своїх батьків, і в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.
На підставі звернення ОСОБА_1 органом опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації було розглянуто питання про необхідність визначення регламенту побачень батька з дітьми. Висновком №101-8391/01 від 25.08.2015 р. визнано доцільним встановити зустрічі ОСОБА_1 з малолітніми дітьми : ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожної І, III суботи місяця з 10.00 год. до 13.00 год., кожної II, IV неділі місяця з 16.00 год. до 19.00 год., у святкові дні за попередньою домовленістю між батьками; оздоровлення або відпочинок влітку не менше чотирнадцяти днів - за попередньою домовленістю між батьками.
З метою уникнення конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зобов'язати ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування дітей, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей - ОСОБА_4; зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей - ОСОБА_1
Так, обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що з часу розлучення відповідачка перешкоджає йому спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, що він приїжджав до них додому, але йому повідомила мати відповідачки, що їх немає і де вони перебувають не відомо, що на його телефонні дзвінки відповідачка не відповідає, що він є свідомим громадянином і розуміє свій батьківський обов»язок щодо виховання дітей, крім того, він має почуття і велике бажання виховувати своїх дітей та спілкуватися з ними; звертався до органу опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації з приводу розгляду питання про необхідність визначення регламенту побачень його як батька з дітьми. З цих підстав просив задовольнити позов.
В судовому засіданні апеляційної інстанції і представник, і позивач наполягали на позовних вимогах.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка пояснила, що вона проти спілкування батька (позивача) з дітьми не заперечує.
Постановлюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази вчинення відповідачкою перешкод позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми, а тому, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Проте, із такими висновками суду повністю погодитися не можна з таких підстав.
Так, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, судова колегія вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.
Згідно ст.142 СК України діти мають рівні права та обов»язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Згідно ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановлює на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов»язковим до виконання.
Згідно ст.159 СК України вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, проводиться судом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, про що також (окрім матеріалів справи) свідчить їх поведінка та ставлення один до одного на протязі судового засідання, а також зобов»язання сторін по справі, викладені у висновку органу опіки та піклування : з метою уникнення конфліктних ситуацій між ними,- зобов»язати ОСОБА_1 не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей - ОСОБА_4; та зобов»язати ОСОБА_4 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей - ОСОБА_1
Також і саме звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення регламенту побачень батька з дітьми свідчить про наявність спору між сторонами.
Таким чином, беручи до уваги вимоги закону щодо обов»язку батьків у вихованні дитини, свідоме бажання позивача виховувати своїх дітей та спілкуватися з ними, відсутність будь-яких випадків, коли законом обмежене право позивача на спілкування з дітьми; висновок органу опіки та піклування щодо можливості та доцільності спілкування батька з дітьми та визначення часу спілкування без присутності матері,- судова колегія вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме : встановити ОСОБА_1 часи спілкування з дітьми без присутності матері дітей за наступним графіком: 1, ІІІ субота місяця з 10.00 год. до 13.00 год.; II, IV неділя місяця з 16.00 год. до 19.00 год.; а також зобов»язати відповідачку не перешкоджати позивачу у спілкуванні з дітьми, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно один одного, згідно викладеного у висновку органу опіки та піклування.
Судова колегія вважає, що встановлення саме такого графіку спілкування позивача з дітьми є найбільш сприйнятним та відповідатиме обставинам справи та інтересам дітей.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, тому, воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 р. - скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 часи спілкування з дітьми та участі у їх вихованні - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, без присутності матері дітей за наступним графіком:1, ІІІ субота місяця - з 10.00 год. до 13.00 год.; II, IV неділя місяця - з 16.00 години до 19.00 години;
зобов'язати ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування дітей, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей - ОСОБА_4;
зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей - ОСОБА_1; в іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :