24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Качана В.Я.
при секретарі Матвійчуку І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2015р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,
встановила:
у вересні 2015р. позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь на утримання ОСОБА_4 аліменти у розмірі ј частини від всіх видів доходів до закінчення навчання.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 4 липня 1996р. та 8 червня 1999р., мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка проживає разом з нею. Рішенням суду від 11 травня 2012р. відповідач позбавлений батьківських прав та був зобов'язаний виплачувати аліменти на дочку у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач стверджувала, що 11 серпня 2015р. донька вступила до Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця та є студенткою 1 курсу денної форми навчання на бюджетній основі, і потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки вона за своїм матеріальним станом не в змозі утримувати дочку.
Заочним рішенням суду від 9 листопада 2015р. позов задоволено.
Ухвалою суду від 24 грудня 2015р. у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач посилається на неповно встановлені судом обставини справи, так як судом не було з'ясовано матеріальний стан позивача та дочки, чи отримує вона стипендію та її розмір, також судом безпідставно було враховано захворювання дочки на міопію.
Також відповідач зазначає, що судом не було з'ясовано та не враховано його матеріальний стан і необхідність утримувати непрацездатного батька та дочку його дружини, яка також навчається і потребує матеріальної допомоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивача, яка просила залишити рішення суду
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4098/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
без змін, пояснення свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи
апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з
- 2 -
наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 липня 1996р., який розірвано 8 червня 1999р. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012р. з відповідача на користь позивача на дочку стягувалися аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця від 3 вересня 2015р. ОСОБА_4 є студентом 1 курсу медичного факультету, денної форми навчання, термін закінчення університету - 2021р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дочка відповідача проживає разом із позивачем, є студенткою, не досягла 23 років і потребує матеріальної допомоги, яку може надавати відповідач.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суду першої інстанції надані документи, які підтверджують, що дочка відповідача продовжує навчання, навчається на денній формі навчання, страждає на захворювання очей, яке потребує постійного лікування та додаткових витрат, а тому потребує матеріальної допомоги.
Допитана під час апеляційного розгляду у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона отримує стипендію у розмірі 720грн., що вистачає тільки на проїзд та харчування, а вона потребує постійно коштів на лікування захворювання очей та обслуговування очних лінз.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги відповідача.
При цьому відповідачем ні під час розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, ні до апеляційної скарги не надані документи, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом тієї обставини, що відповідач утримує свого непрацездатного батька, а також дочку своєї дружини, яка також продовжує навчання та не отримує стипендії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження своїх посилань.
Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував матеріальне становище ОСОБА_4, яка отримує стипендію у розмірі 720грн. та є повнолітньою особою, тому колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду підлягає зміні, а розмір аліментів підлягає зменшенню.
Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження її матеріального стану та неможливості утримувати дочку, яка продовжує навчання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем до суду першої інстанції надані документи, які підтверджують розмір її заробітної плати.
Разом з тим, матеріальне становище позивача для вирішення даного спору правового значення не має, оскільки відповідно до положень ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітніх дочку, сина покладено на обох батьків, а не тільки на того, з яким проживає повнолітня дочка або син.
Твердження представника відповідача про безпідставне зазначення у резолютивній частині рішення про те, що розмір аліментів повинен бути не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є обґрунтованими, оскільки дочка сторін є
- 3 -
повнолітньою, а тому не має статусу дитини (ч. 1 ст. 6 СК України), тому вказане посилання підлягає виключенню із резолютивної частини рішення.
Посилання представника відповідача, що судом були порушені норми процесуального права, так як судом було проведено заочний розгляд справи у той час, як відповідач не був належним чином повідомленим про день та час розгляду позовної заяви, колегія суддів вважає необґрунтованим.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся за місцем проживання, однак судових викликів не отримував, тому судова повістка йому була направлена за місцем роботи (с.с.33), що відповідає ч. 7 ст. 74 ЦПК України, та вважається, що відповідач був належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, тому суд мав правові підстави для розгляду справи у заочному порядку. Відповідачем не було надано до заяви про перегляд заочного рішення та до апеляційної скарги документи, які б підтверджували, що він невчасно отримав судовий виклик, а відтак, відсутні підстави вважати, що судом були порушені норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно на ОСОБА_4 до закінчення її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню від дня пред'явлення позову - 4 вересня 2015р.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача судовий збір.
Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечувалося, що ОСОБА_4 проживає разом із позивачем.
Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 підтвердила, що перебуває на утриманні матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановлену цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленими ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_4 не є стороною у справі, тому суд не має правових підстав для стягнення аліментів на її користь.
За положеннями статті 39 ЦПК України, у зв'язку із набуттям повноліття ОСОБА_4, позивач не є її законним представником і не може заявляти позовні вимоги в її інтересах, однак, вказана обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки право на пред'явлення такого позову відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України надано позивачу.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 проживає разом із позивачем, яке несе витрати на її утримання, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для стягнення аліментів на її користь.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2015р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:
«Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 1/6 частини з всіх видів доходів щомісячно до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у прибуток держави у сумі 487грн. 20коп.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: