03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Чередніченко Н.П.
№22-ц/796/23/2016 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №752/19755/14-ц
24 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.,
- Немировської О.В.,
за участю секретаря - Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2014 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
У мотивування вимог посилався на те, що 17 липня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №R53700296736В.
Відповідно до Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 100000 грн, а відповідач зобов'язалася повернути кредит у строк до 17 липня 2016 року або достроково у випадках, передбачених Кредитним договором.
За користування кредитом зобов'язалася також сплачувати 31% річних, а погашати кредит та проценти за користування кредитом щомісячно ануїтентним платежем у сумі не меншій, ніж 3664 грн, у строк до 18 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2012 року.
Позивач надав відповідачу кредит у розмірі 100 000 грн, проте ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, а саме, прострочила в період з 19.02.2013 року по 08.09.2014 року сплату кредиту в сумі 8025,08 грн та сплату відсотків за користування кредитом у сумі 6 928,97 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов Кредитного договору позивач направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості.
Однак заборгованість відповідача станом на 02.06.2014 року становить 83 565,80 грн, з яких:
- 58944,90 грн - сума поточної заборгованість за кредитом;
- 8025,08 грн - прострочена заборгованість за кредитом;
- 67,35 грн - 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту;
- 303,25 грн - інфляційні втрати (кредит);
- 1249,58 грн - поточна заборгованість за процентами;
- 6928,97 грн - прострочена заборгованість за процентами;
- 59,96 грн - 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів;
- 242,39 грн - інфляційні втрати (проценти);
- 7744,32 грн - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та кредиту в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу.
З урахуванням наведеного просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 83 565 грн 80 коп., а також судовий збір у розмірі 835 грн 65 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в рахунок заборгованості 83 565,80 грн 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" судовий збір у розмірі 835,65 грн.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що рішення суду не містить оцінки доказів позивача, аргументів чому суд вважає, що твердження позивача про існування заборгованості станом на 02.06.2014 року відповідають дійсним обставинам справи, та чому не приймаються як належні докази її квитанції, які спростовують існування заборгованості на дату, вказану позивачем - 02.06.2014 року.
У рішенні суду вказано, що вона прострочила сплату кредиту в період з 19.02.2013 року по 08.09.2014 року в сумі 8025,08 грн та сплату відсотків за користування кредитом у період з 19.02.2013 року по 08.09.2014 року в сумі 6 928,97 грн. При цьому, абсолютно не досліджено її докази - квитанції, які спростовують прострочення платежів у вказаний період.
Стверджує, що відповідно до орієнтовної сукупної вартості кредиту - графіку повернення кредиту станом на 02.06.2014 року вона повинна була сплачувати 22 місяці платежі в розмірі 3664 грн. У загальному за 22 місяці (включно по графіку платіж за 18.05.2014 року) повинна була повернути 22 * 3664 грн = 80 608 грн. Згідно квитанцій вона сплатила 80 640 грн.
Так, позивач зазначив, що її заборгованість перед банком станом на 02.06.2014 року становить 83 565,80 грн. Однак, за вказаний період вона здійснювала платежі, що підтверджується відповідними квитанціями.
Таким чином, станом на 02.06.2014 року простроченої заборгованості в неї не було.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 червня 2015 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 червня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з»вилися двічі, про час та місце розгляду справи повідомлялися.
2.02.2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала клопотання про відкладення розгляду справи 3.02.2016 року, посилаючись на участь у розгляді іншої справи в Подільському районному суді міста Києва.
Про час та місце розгляду справи 24.02.2016 року ОСОБА_2 повідомлена, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення їй поштового відправлення 11.02.2016 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, 17 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №R53700296736В (а.с. 10-18).
Згідно п. 1.1 Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором.
За умовами п. 2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит виключно на споживчі потреби в інтересах сімўї.
Відповідно до п. 3.1-3.5, 3.7, 4.6 Кредитного договору сума та валюта кредиту - 100000 грн; строк кредитування - до 17.07.2016 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором; процентна ставка - 31% річних; спосіб повернення кредиту та процентів - щомісячно у розмірі 3664 грн, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг; дата списання банком платежів - 18 число кожного місяця; комісійна винагорода - відсутня.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 100 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером №42781 від 17.072012 року.
Як зазначає ПАТ «ВТБ Банк» у позовній заяві, ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала та прострочила сплату кредиту за період з 19 лютого 2013 року по 08 вересня 2014 року в сумі 8 025,08 грн та відсотків за користування кредитом за вказаний період у сумі 6 928,97 грн.
Згідно п.5.2.2. Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту або у інші строки, передбачені умовами цього Договору.
У зв'язку з цим 25.09.2014 року ПАТ «ВТБ Банк» направив ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення всієї суми кредиту (а.с. 20).
Однак відповідач достроково кредит не повернула, через що, як вказує позивач, має заборгованість у розмірі 83 565 грн 80 коп., з яких 58944,90 грн - сума поточної заборгованість за кредитом, 8025,08 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 67,35 грн - 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту; 303,25 грн - інфляційні втрати (кредит); 1249,58 грн - поточна заборгованість за процентами; 6928,97 грн - прострочена заборгованість за процентами; 59,96 грн - 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів; 242,39 грн - інфляційні втрати (проценти); 7744,32 грн - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та кредиту в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до положень ст.ст. 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.
За умовами п. 9.4 Кредитного договору сторони домовилися, що будь-яке порушення позичальником умов цього Договору повинно розглядатися як істотне порушення цього Договору, яке надає право банку в порядку, передбаченому цим Договором та/або чинним законодавством України, незалежно від встановлених цим Договором строків виконання зобов'язань, вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором .
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.
Відповідачем до суду першої інстанції надано квитанції про сплату платежів, передбачених Кредитним договором, а саме, 19 лютого 2013 року - 3664 грн; 18 березня 2013 року - 3664 грн; 18 квітня 2013 року - 3664 грн; 31 травня 2013 року - 4000 грн; 18 червня 2013 року - 3664 грн; 22 липня 2013 року - 3800 грн; 27 серпня 2014 року - 3900 грн; 01 жовтня 2013 року - 4000 грн; 08 листопада 2013 року - 3000 грн; 23 грудня 2013 року - 5000 грн; 09 січня 2014 року - 2400 грн; 29 січня 2014 року - 3700 грн; 20 березня 2014 року - 4200 грн; 01 квітня 2014 року - 10000 грн (а.с. 47-53).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що станом на 02.06.2014 року в неї відсутня заборгованість за кредитом, оскільки станом на зазначену дату вона сплатила 80 640 грн.
Згідно п. 3.4 Кредитного договору спосіб повернення кредиту та процентів - щомісячно, відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг; ануїтентні платежі - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань по цьому Договору, а саме, повернення суми кредиту і сплати процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку дії Договору за умови виконання зобов'язань Позичальником заборгованість повністю повертається (а.с. 10).
З Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг вбачається, що щомісячна сума платежу складає 3664 грн, а датою платежу є 18 число кожного місяця (а.с. 17).
Відповідно до п. 4.10, 4.11 Кредитного договору за наявності прострочення виконання зобов'язань позичальником за Договором, розмір платежу збільшується на суму комісійної винагороди, неустойки та інших платежів (якщо такі мають та/або матимуть місце), у т.ч. відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов цього Договору.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги банку в наступній черговості:
- у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом та комісійна винагорода (за їх наявності);
- у другу чергу сплачується строкові проценти за користування кредитом та комісійна винагорода (за їх наявності);
- у третю чергу сплачується прострочена заборгованість за кредитом (за її наявності);
- у четверту чергу сплачується строкова заборгованість за кредитом;
- у п'яту чергу сплачуються витрати банку, пов'язані з одержанням виконання за борговими зобов'язаннями за кредитним договором та зверненням стягнення на предмет забезпечення (за їх наявності);
- у шосту чергу сплачується пеня за прострочення сплати процентів та комісійної винагороди (за її наявності);
- у сьому чергу сплачується пеня за прострочення повернення кредиту;
- у восьму чергу сплачуються передбачені цим Договором штрафи (за їх наявності).
З розрахунку заборгованості, наданого до апеляційного суду міста Києва (а.с. 101) вбачається, що відповідачем 19 лютого 2013 року сплачено кошти у розмірі 3664 грн, з яких 2455,78 грн зараховано на погашення відсотків, а 1208,22 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3664 грн; 18 березня 2013 року сплачено 3664 грн, з яких 2189,40 грн зараховано на погашення відсотків, а 1474,60 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3664 грн; 18 квітня 2013 року сплачено 3664 грн, з яких 2385,15 грн зараховано на погашення відсотків, а 1278,85 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3664 грн; 31 травня 2013 року сплачено 4000 грн, з яких 2288,59 грн зараховано на погашення відсотків, а 1388,38 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3676,97 грн, різниця між сплаченою та зарахованою сумами в розмірі 323,03 грн врахована у погашені 18.06.2013 року відсотки; 18 червня 2013 року сплачено 3664 грн, з яких 2314,92 грн зараховано на погашення відсотків, а 1672,11 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3987,03 грн (з урахуванням 323,03 грн, сплачених 31.05.2013 року); 22 липня 2013 року сплачено 3800 грн, з яких 2201,38 грн зараховано на погашення відсотків, а 1466,36 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3667,74 грн, різниця між сплаченою та зарахованою сумами в розмірі 132,26 грн врахована у погашені 19.08.2013 року відсотки; 27 серпня 2014 року сплачено 3900 грн, з яких 2108,54 грн зараховано на погашення відсотків, а 1431,71 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3540,25 грн, різниця між сплаченою та зарахованою сумами в розмірі 359,75 грн врахована у погашені 18.09.2013 року відсотки; 01 жовтня 2013 року сплачено 4000 грн, з яких 1849,83 грн зараховано на погашення відсотків, а 1469,40 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3319,23 грн, різниця між сплаченою та зарахованою сумами в розмірі 680,77 грн врахована у погашені 18.10.2013 року відсотки; 08 листопада 2013 року сплачено 3000 грн, з яких 1422,36 грн зараховано на погашення відсотків, а 1577,64 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3000 грн; 23 грудня 2013 року сплачено 5000 грн, з яких 4166,57 грн зараховано на погашення відсотків, а 833,43 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 5000 грн; 09 січня 2014 року сплачено 2400 грн, з яких 26,48 грн зараховано на погашення відсотків, а 2373,52 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 2400 грн; 29 січня 2014 року сплачено 3700 грн, з яких 2061,04 грн зараховано на погашення відсотків, а 1634,06 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 3695 грн, різниця між сплаченою та зарахованою сумами в розмірі 4,90 грн врахована у погашені 18.02.2014 року відсотки; 20 березня 2014 року сплачено 4200 грн, з яких 3779,69 грн зараховано на погашення відсотків, а 420,31 грн - на погашення кредиту, тобто на загальну суму 4200 грн; 01 квітня 2014 року сплачено 10 000 грн, з яких 32,27 грн зараховано 01.04.2014 року та 1892,49 грн зараховано 18.04.2014 року на погашення відсотків, а 3166,03 грн зараховано 01.04.2014 року та 4909,21 грн 18.04.2014 року на погашення кредиту, тобто на загальну суму 10000 грн.
Також з даного розрахунку вбачається, що відповідачем порушувалася дата платежу, яка Графіком повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг визначена 18 числом кожного місяця, зокрема, 19.02.2013 року, 31.05.2013 року, 22.07.2013 року, 27.08.2013 року, 01.10.2013 року, 08.11.2013 року, 23.12.2013 року, 09.01.2014 року, 29.01.2014 року, 20.03.2014 року, 01.04.2014 року, а також порушувалася щомісячна сума платежу, зокрема 08.11.2013 року, 09.01.2014 року.
Окрім того, умовами Кредитного договору передбачений порядок погашення вимог банку, а саме, у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується строкові проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачується прострочена заборгованість за кредитом; у четверту чергу сплачується строкова заборгованість за кредитом.
Саме таким порядком погашався кредит при виконанні ОСОБА_2 своїх зобов'язань.
Натомість у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 наводить розрахунок погашення кредиту без урахування прострочення сплати щомісячних платежів і санкцій банку за несвоєчасне внесення платежів, як те передбачено умовами договору.
Безпідставним є посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі й на те, що в позові заборгованість розрахована станом на 02.06.2014 року.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що фактично заборгованість мала місце станом на 08 вересня 2014 року, а в позовній заяві допущена описка.
Зазначені пояснення представника підтверджуються заявленими вимогами про заборгованість станом на 08 вересня 2014 року та доданими до позовної заяви розрахунками, з яких вбачається, що заборгованість нарахована саме по цей період.
Заперечуючи проти висновків суду щодо наявної заборгованості, відповідач так і не надала своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки, надані банком.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надала доказів, які б свідчили про відсутність у неї заборгованості, визначеної банком і судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді