ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 лютого 2016 року № 826/26639/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКиївської міської ради, Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, у якому просив зобов'язати відповідачів першочергово надати йому житлове приміщення як інваліду 1 групи з метою поліпшення житлових умов родини.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі, оскільки його стан здоров'я погіршується в тому числі через відсутність окремої житлової площі.
Представник Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації у судовому засіданні проти позову заперечувала та вказала, що надання позивачу житлової площі поза чергою по категорії обліку «хворий категорія 42» порушить права інших осіб, які також стоять у даній черзі, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У судове засідання представник Київської міської ради не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, разом зі своєю родиною у складі 10 осіб проживає в 3-кімнатній квартирі житловою площею 43,8 кв. м. На квартирному обліку у Відділі обліку та розподілу житлової площі Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації перебуває в складі сім'ї дружини з 6 осіб з 08.06.1993, а з 12.12.2002 по пільговій категорії першочергового поліпшення житлових умов «Ветеран виробництва».
Позивач вважає вищевказане проживання таким, що не відповідає санітарним вимогам, як передбачено ст. 34 Житлового Кодексу Української РСР, оскільки є меншим за норму 13,65 кв.м. на одну особу. У зв'язку із зазначеним у ОСОБА_1 виникла потреба у першочерговому наданні житлового приміщення органом місцевого самоврядування.
З матеріалів справи убачається, що на неодноразові письмові звернення позивача до Київської міської ради, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, щодо першочергового поліпшення житлових умов, оскільки позивач являється інвалідом 1 групи, потребує стороннього догляду та має ряд захворювань, відповідачами пояснено, що відповідно до ст. 43 Житлового кодексу Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості, тому житлом родина позивача буде забезпечена при передачі відповідної житлової площі Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з чергою.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 43 Житлового Кодексу Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Згідно зі ст. 45 цього ж Кодексу у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов:
сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;
Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;
особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку;
особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;
особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту СРСР;
інвалідам праці І і ІІ груп та інвалідам І і ІІ груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;
робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;
матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям (батькам);
сім'ям при народженні близнят;
вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.
Відповідно до ст. 46 Житлового Кодексу Української РСР поза чергою жиле приміщення надається:
інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;
особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;
дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;
сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;
особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;
членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;
працівникам протитуберкульозних закладів у разі виникнення професійного захворювання на туберкульоз.
Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Судом встановлено, що станом на 10.02.2016 номер черги позивача на загальних підставах - 2051, у списку першочерговиків - 1697, по категорії обліку «хворий категорія 42» - 50 (витяг з облікової справи № 27603).
Отже, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що питання поліпшення житлових умов осіб, які перебувають на квартирному обліку, розглядаються Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією у відповідності до законодавства в порядку черговості та при наявності відповідної житлової площі.
Суд зазначає, що оскільки черга позивача на отримання житлової площі не підійшла, правових підстав для зобов'язання Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію достроково забезпечити позивача житлом не має, оскільки надання ОСОБА_1 житлової площі таким чином порушить права осіб, які перебувають у черзі по категорії обліку «хворий категорія 42» перед ним.
Суд вказує, що забезпечення позивача житловою площею буде забезпечене відповідно до чинного законодавства України при отриманні від Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації відповідного житла згідно черговості.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур