Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
04.08.2009 р. № 2-а- 39919/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Архіпової С.В.,
при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,
за участю : позивача -ОСОБА_1
представника відповідача- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Військова частина А-4104
про про стягнення допомоги ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А 4104 (надалі по тексту - відповідач) та, з урахуванням уточнень позовної заяви, просив стягнути з відповідача матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1887,50 грн. , а також матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2435,00 грн.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що проходить військову службу у відповідача на посаді командира зенітної ракетної батареї навчально-тренувального комплексу та має військове звання капітан. У січні 2008 року позивач , в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, подав рапорт командиру військової частини про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Командиром військової частини видано наказ № 21 від 01.02.2008р. про виплату матеріальної допомоги, згідно якого кошти до виплати нараховано, проте не сплачено.
Також у вересні 2008 року в зв'язку із наданням позивачу чергової щорічної основної відпустки, він подав командиру рапорт про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення. На підставі рапорту командиром військової частини було видано наказ № 170 від 08.09.2008 р. про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, яка також фактично не виплачена.
Позивач вважає, що невиплата зазначених коштів порушує його права та законні інтереси.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за своєї відсутності. Проти позову заперечував у повному обсязі з тих підстав, що кошти, призначені для виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань вчасно не надходять на рахунок відповідача від вищестоящого розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України, якого просив залучити до участі в даній справі як другого відповідача та з якого стягнути зазначені кошти або зобов'язати цього суб'єкта виділити кошти для здійснення відповідних виплат військовій частині. Також зазначив про пропущення позивачем строків позовної давності, передбачених для звернення до суду ст. 99 КАС України як підставу для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у відповідача на посаді командира зенітної ракетної батареї навчально-тренувального комплексу та має військове звання капітан. У січні 2008 року позивач , в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, подав рапорт командиру військової частини про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Командиром військової частини рапорт було задоволено та видано наказ № 21 від 01.02.2008р. про виплату матеріальної допомоги, згідно якого кошти до виплати нараховано, проте не сплачено.
Також у вересні 2008 року в зв'язку із наданням позивачу чергової щорічної основної відпустки, він подав командиру рапорт про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення. На підставі рапорту командиром військової частини було видано наказ № 170 від 08.09.2008 р. про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, кошти згідно якого також не сплачено.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки військової частини від 15.06.2009р. № 1/9/18/754 вбачається, що згідно зазначених наказів командира військової часини позивачу було нараховано до виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2435,00 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 1887,50 грн.
Судом також встановлено, що фактично зазначені кошти позивачу не сплачено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний захист і правовий захист зазначеної категорії осіб складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.
Статтями 2, 9 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Відповідно до наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 р., що був чинним на час видання наказу про виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затверджено Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України».
Згідно п.п. 36.1, 36.2 зазначеної Інструкції особам офіцерського складу, прапорщикам, солдатам, сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі місячного окладу грошового утримання. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, із зазначенням у ньому розміру допомоги
Так само, у чинній на час видання наказу про виплату допомоги на оздоровлення Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої відповідно до наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р. , в п. ,п 30.1.-30.3 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність коштів на рахунках військової частини як підставу для невиплати позивачу належних йому видів допомоги, оскільки така бездіяльність обмежує військовослужбовців в їх правах та свободах, позбавляючи належного матеріального утримання, яке є основним джерелом існування даної категорії осіб.
Також безпідставними вважає суд доводи про необхідність залучення до справи в якості відповідача вищестоящих органів або посадових осіб відповідача, як розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. Суд зазначає, що позивач проходить службу безпосередньо у відповідача, військова частина є безпосереднім місцем служби позивача та саме керівником військової частини видавався наказ про нарахування і виплату позивачу належних йому видів допомоги та винагороди, отже саме на відповідача має бути покладено забезпечення виконання даного наказу, а при його прийнятті має враховуватися наявність коштів для здійснення таких виплат.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності, передбачених для звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що про остаточне рішення відповідача не виплачувати належну позивачу матеріальну допомогу він дізнався 15.05.2009 р. До цього часу порушення його прав мало триваючий характер, відповідач стверджував, що матеріальну допомогу позивачу буде сплачено в кінці бюджетного року.
Виходячи з викладеного та зважаючи на те, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду в червні 2009 року, суд не вбачає пропуску ним строків позовної давності та підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що згідно виданих наказів позивачу кошти виплачено не було, чим порушено його законні права та інтереси, суд вважає за необхідне стягнення даної заборгованості на користь позивача.
На підставі викладеного, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 р., про затвердження Інструкцію «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р. про затвердження Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з військової частини А -4104 (63500, Харківська область, м. Чугуїв, м-н Авіатор) на користь ОСОБА_1 (61060, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2435,00 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1887.50
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заявипро апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2009 року.
Суддя Архіпова С.В.