Справа № 2-4145/08
Іменем України
06 листопада 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Новак А.В., при секретарі Миколайчук Т.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»Украгроінвест», про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що між ним та відповідачем 13.12.2006 року було укладено договір № 061214 тимчасової поворотної фінансової допомоги (а.с. 8-9). Відповідно до акту приймання-передачі коштів від 14.12.2006 року, позивачем було внесено, а відповідачем прийнято грошові уошти у розмірі 70000 гривень безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги (а.с. 10). Відповідач у встановлений Договором строк не повернув грошові кошти, а тому позивач був змушений звернутись до суду із позовною заявою.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь його довірителя борг за договором тимчасової фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 92260 гривень, три відсотка річних від простроченої суми у розмірі 2566 гривень 03 копійки, пеню у розмірі 12930 гривень 40 копійок та моральну шкоду у розмірі 20000 гривень та судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, як і у попереднє судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення судової повістки. Про причини неявки суду не повідомляв. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за договором тимчасової фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми та пені підлягає задоволенню з врахуванням розрахунків наданих представником позивача.
Вирішуючи позов в частині вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні факт спричинення моральної шкоди встановлено. У зв'язку з чим вимоги в частині моральної шкоди на думку суду підлягають задоволенню з врахуванням змін в житті позивача, у вигляді переживань, його психологічного стану, втратою можливості вести звичайний для нього спосіб життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п. 3 постанови № 4 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача ТОВ «НАК»Украгроінвест», позивач зазнав душевних страждань, а тому позивачу завдано моральну шкоду з вини відповідача -ТОВ «НАК»Украгроінвест», яку він повинен відшкодувати на підставі ст.
1167 ЦК України, з врахуванням його матеріального стану та з врахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивачка. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності та справедливості і задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди частково в розмірі 1500 гривень.
За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 530, 651, 1176 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 208-209, 212-215, 223, 224-226, 294-296 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»Украгроінвест» (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, к.1, р/р №26003006609001 у Оболонській філії AT «Укрінбанк» в м. Києві, МФО 322993, код ЄДРПОУ 33146337) на користь ОСОБА_1 92260 (дев'яносто дві тисячі двісті шістдесят) гривень боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три процента річних у розмірі 2566 (дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) гривень 03 копійки, пеню у розмірі 12930 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 40 копійок, 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень моральної шкоди, судовий збір у розмірі 1078(одна тисяча сімдесят вісім) гривень 20 копійок, ЗО(тридцять) гривень витрат за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 110364 (сто десять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 63 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.