Вирок від 01.09.2009 по справі 1-124\09

Справа № 1-124/09

ВИРОК

ім'ям України

смт. Кегичівка 01 вересня 2009 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого: судді Криворотова С.В., при секретарі Колотюк Ю.В., з участю прокурора Гусар О.П., підсудного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився 17 грудня 1971 р. в с. Василівка Роменського району Сумської області, українець, громадянин України, державних нагород не має, військовозобов'язаний, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, утриманців не має, не працює, інвалідності не має, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України не засуджений,

- обвинувачується за ч.1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2009 року, біля 14 год., ОСОБА_1, знаходячись поблизу власного домоволодіння в с. Карабущине Кегичівського району Харківської області, на ґрунті неприязних відносин, умисно, наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя, а після того, як той упав на землю - ногою, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження: перелом та посттравматичний остеомієліт нижньої щелепи справа.

У пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 122 КК України у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:

25 березня 2009 року, біля 14 год., був удома, до нього прийшов ОСОБА_2, який був п'яний і почав з'ясовувати, за що він образив дітей його співмешканки, лаявся. У відповідь на образи, він підійшов до потерпілого і вдарив рукою по лівій частині щелепи, від удару той упав, потім ще ударив його ногою. Повернувся і пішов до свого домоволодіння. У вчиненому розкаявся, попросив у потерпілого вибачення, збитки відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_2, належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву, в якій повідомляє, що претензій до підсудного не має, збитки йому відшкодовано у повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутність. За таких умов визнано можливим слухання справи у відсутність потерпілого, оскільки це не тягне порушення його прав.

У судовому засіданні досліджені наступні докази, а також матеріали, що характеризують особу підсудного, а саме:

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_2, з підтвердженням вище викладених обставин (а.с.19);

- висновок експерта №310-КР/09 від 12.05.2008 р., за яким встановлено, що потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні пошкодження (а.с.22-23);

- висновок експерта №400-КР/09 від 24.06.2008 р., за яким встановлено, що травма, яка спричинена потерпілому, виникла від травматичної дії тупого твердого предмета (а.с.45-46);

- копія паспорта, з підтвердженням анкетних даних підсудного (а.с.34);

- довідки про те, що на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Кегичівської ЦРЛ він не перебуває (а.с.55-56);

- довідка про судимість, згідно якої ОСОБА_1 24.10.2000 р. був засуджений Кегичівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 81 КК України до 3 років п/в, з іспитовим строком 2 роки, копія вироку, щодо цього (а.с.60, 65-66).

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому з”ясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення підсудного та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудний умисно, під час сварки, завдав потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Отже, його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.

Призначаючи покарання у межах закону за скоєння цього злочину, береться до уваги, що останній є середньої тяжкості, а його негативні наслідки, хоча й спричинили тривалий розлад здоров'я, але не є небезпечними для життя. Суд враховує також особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності притягався, проте судимість погашена, не працює, характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем попередньої роботи - позитивно, претензій потерпілий до нього не має.

Як обставина, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ст. 66 КК України, визнається щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено. Враховуючи викладені обставини, а також особу підсудного, який ніде не працює, суд не знаходить підстав для застосування такого покарання як виправні роботи, а вбачає необхідність його призначення у вигляді обмеження волі.

Зазначені відомості, що характеризують як характер та обставини злочину, так і особу підсудного, у сукупності дають підстави для висновку про можливість для застосування ст.75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на підсудного обов'язки, які обмежують його права на зміну місця проживання та роботи.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Суд визнає, що обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу відповідає тяжкості злочину та особі підсудного.

Судових витрат та речових доказів по справі немає, позов не заявлений.

Керуючись ст.ст.323,324, 445,446 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від цього покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік. Згідно з п. 2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи. Умовою звільнення від відбування призначеного покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину і виконання покладених обов'язків.

Міру запобіжного заходу стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити попередню - у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий С.В.Криворотов

Попередній документ
5610890
Наступний документ
5610892
Інформація про рішення:
№ рішення: 5610891
№ справи: 1-124\09
Дата рішення: 01.09.2009
Дата публікації: 02.05.2010
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Кегичівський районний суд Харківської області
Категорія справи: