Справа № 200/7832/14ц
Провадження №2/200/2612/14
22 травня 2015 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Южаковій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн» про стягнення заборгованості із заробітної плати, моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача та уточнивши позовні вимоги остаточно просив:
-стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у вигляді незаконно не нарахованої та не виплаченої премії за січень 2014 року у розмірі 1 992 грн.;
-стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у вигляді незаконно не нарахованої та не виплаченої премії за лютий 2014 року у розмірі 6 657,88 грн.;
-стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з відповідачем перебував в трудових відносинах з 20.05.2013 року по 07.03.2014 року, перебуваючи на посаді торговельного представника. 07.03.2014 року був звільнений за згодою сторін. У заяві про звільнення просив виплатити заробітну плату, преміальні, компенсацію за невикористану відпустку, однак з невідомих його причин розрахунок у повному обсязі проведений не був. Колективним договором передбачена виплата премій співробітникам, дане питання також врегульовано п.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку, п.п.2.6, 2, 6 Положення про оплату праці працівників. При прийнятті на роботу між ним та роботодавцем була досягнута угода щодо оплати праці: заробітна плата мала складати 5000 грн., з них оклад - 1280 грн., премія 3720 грн., та додатково мало сплачуватись 3% від суми реалізованої продукції за місяць у якості преміальних. До січня 2014 року ця домовленість виконувалась роботодавцем, він працював старанно і сумлінно, проте з січня 2014 року відповідач безпідставно почав знижувати розмір премії, порушуючи його трудові права. Так, у січні він реалізував продукції на 87 236 грн. і мав отримати за січень 7 617 грн. (1280 грн. + 3720 грн. + 2617 грн.), але отримав 5 625 грн., тому заборгованість за січень 2014 року складає 1992 грн. У лютому 2014 року він реалізував продукції на 107 317 грн. і мав отримати 8 220 грн. (1280 грн. + 3720 грн. + 3220 грн.), але отримав 1 562,12 грн., тому заборгованість за лютий 2014 року складає 6 657,88 грн. Розмір премії занижений відповідачем свавільно, без жодних підстав, ніякого розпорядчого документу з цього приводу не існує, решта працівників підприємства отримала премію в розмірі 7000-10000 грн., він досяг високих показників у своїй трудовій діяльності, проте не отримав заохочення, чим порушено його конституційні права. Після штучного зниження його заробітної плати впродовж 2 місяців, він був вимушений погодитись на звільнення, оскільки не міг за отримувані кошти годувати сім'ю. Тепер, у непростий для суспільства час, він вимушений шукати роботу, являючись єдиним годувальником хворої дружини та двох дітей. Від нервового стресу, викликаного цими подіями та поведінкою відповідача, отримав гіпертонічний криз, звертався за медичною допомогою, відчуває наслідки пережитого погіршенням здоров'я, як-то безсоння, головний та серцевий біль, підвищення кров'яного тиску. Вказаним його завдано моральної шкоди, яку оцінює 25 000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В судове засідання 22.05.2015 року надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. В судове засідання 22.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 20.05.2013 року позивач був прийнятий на посаду торгового представника, про що свідчить запис у трудовій книжці, вчинений на підставі наказу №142-к від 20.05.2013 року.
Відповідно до копії наказу №142-к від 20.05.2013 року, оклад позивача склав 1280 грн., без угоди щодо розміру надбавки.
Зі зворотної сторони наказу міститься відмітка про ознайомлення позивача із колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, положенням про оплату праці, умовами праці.
07.03.2014 року керівником ТОВ «Юніснек Продакшн» винесено наказ №100-к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 за угодою сторін з 07.03.2014 року.
Відповідно довідки про доходи позивача від 26.02.2014 року №520, за січень 2014 року позивач отримав 6867,78 грн.
Згідно довідки про середню заробітну плату від 13.03.2014 року, в лютому 2014 року позивача отримав 1 562,12 грн.
За розрахунком відповідача, поясненнями сторін, наданими в судовому засіданні, позивачу було виплачено компенсацію невикористаної відпустки в сумі 4 933,92 грн.
Наказом №15 від 31.01.2014 року відповідачем визначено розмір премії позивача за січень 2014 року в сумі 5584,78 грн.
Наказом №7 від 28.02.2014 року відповідачем визначено розмір премії позивача за лютий 2014 року в сумі 282,12 грн.
Наказом №9 від 07.03.2014 року відповідачем визначено розмір премії позивача за березень 2014 року в сумі 2 562 грн.
Відомостями про виплату грошей за січень - березень 2014 року підтверджується факт розрахунку відповідача з позивачем з приводу сплати нарахованих сум заробітної плати, премій та компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Положенням про оплату праці робітників ТОВ «Юніснек Продакшн» визначено, що преміювання проводиться за результати роботи товариства, з огляду на досягнення результатів, професійну майстерність, високі досягнення у праці. Премія виплачується за відсутності дисциплінарних стягнень, на підставі наказу директора Товариства. Усі види премій нараховується по рішенню директора Товариства при наявності коштів, в залежності від результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
Довідкою відповідача від 21.10.2014 року №1236 підтверджується факт виплати премій робітникам Товариства на власний розсуд директора за наявності коштів від результатів фінансово-господарської діяльності товариства, про що складається відповідний наказ.
За ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом досліджено колективний договір та встановлено, що підстави та порядок нарахування премій співробітникам Товариства не визначений окремо.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, Закон не передбачає обов'язку роботодавця зі сплати заохочення у виді премії і з огляду на зміст колективного договору, положення про оплату праці, вирішення питання про призначення премії конкретному працівнику та вирішення питання її розміру відноситься виключно до компетенції директора Товариства.
Враховуючи, що при прийнятті на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці та умовами оплати праці, колективним договором, не вбачається неправомірності в діях відповідача при нарахуванні премії позивачу, тому вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у вигляді недоплаченої премії задоволенню не підлягають.
Не підлягають до задоволенні і вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки неправомірності дій відповідача та завдання шкоди останнім позивачу не встановлено.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн» про стягнення заборгованості із заробітної плати, моральної шкоди - відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Особи, які не були присутні при оголошенні рішення, мають право оскаржити рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.В.Шевцова