24.11.15
У Х В А Л А Справа № 200/24638/15-к
Провадження № 1-кс/200/10403/15
24 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю захисника ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження, -
17 листопада 2015 року до суду надійшла скарга потерпілої ОСОБА_4 у якій вона прохає суд скасувати постанову старшого слідчого з ОВС відділу по ДТП СУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29 вересня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12015040000000327, відкритого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; зобов'язати слідчого відділу розслідувань ДТП ГУ НП у Дніпропетровській області призначити по вказаному кримінальному провадженню повторну комісійну судово-медичну експертизу, виконання якої доручити комісії експертів ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» у м. Києві, на вирішення якого поставити запропоновані ним питання; зобов'язати водія ОСОБА_5 з'явитися на медичне освідування особисто.
Підставами для задоволення скарги вказав наступне. Так, постановою старшого слідчого з ОВС відділу по ДТП СУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29 вересня 2015 року закрито кримінальне провадження № 12015040000000327, що відкритого 24 березня 2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок відсутності ознак цього складу злочину у діях водія ОСОБА_5 . Він, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на автомобіль марки Деу, моделі «Нексія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 . Внаслідок наїзду смертельно травмована її мати - ОСОБА_7 . Як пояснив ОСОБА_5 , наїзд він здійснив тому, що тимчасово втратив свідомість. Цю втрату свідомості, як прояв хвороби, підтвердили і висновки проведених по справі комісійних судово-медичних експертиз. Однак, як зазначали у своїх висновках експерти, для найбільш повної клінічної картини стану здоров'я ОСОБА_5 , слід провести комплексне обстеження стану його здоров'я. Таке обстеження, наскільки їй відомо, не провадилося. Більш того, консультантом виступав лікар пульманолог, хоча, при винайденому у нього синкопальному стані, експертом повинен бути невропатолог. З цих підстав у неї є об'єктивні підстави не довіряти висновкам СМЕ у складі експертів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які проводили обидві експертизи. Підставою для цього є висновок експерта ОСОБА_13 - наукового співробітника ДУ «УкрДержНДІМСПУ» МОЗ України, який він зробив при повторному комісійному дослідженні. Згідно з цим висновком, при стаціонарному дослідженні у неврологічній клініці у ОСОБА_5 специфічних епілептичних феноменів не виявлено, місцевих змін речовини головного мозку не виявлено, внаслідок чого встановлено відсутність органічної неврологічної патології, єдиний синкопальний пароксизм відбувся 24 березня 2015 року, зі слів, за анамнезом. Через те, що усі інші експерти не прислухалися до зазначених висновків ОСОБА_13 , вважає їх зацікавленими у складеному висновку, який є необ'єктивним. Має думку, що ОСОБА_5 просто заснув за кермом. Через те, що експертний висновок необ'єктивний, у діях ОСОБА_5 є ознаки порушення вимог п. б ч. 2.9 Правил дорожнього руху, згідно з якими, водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, стані втоми та інше. Внаслідок порушення ним зазначених вимог Правил дорожнього руху, у його діях є усі ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Спираючись на норми ст.ст. 303-304 КПК України, вважає, що має право на задоволення скарги.
У судовому засіданні адвокат скаргу підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні її тексту.
Слідчий прохав відмовити у задоволенні скарги, так як вважає висновки двох комісійних судово-медичних експертиз об'єктивними, а відтак, не вбачає у діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Розходження у висновках наявності у ОСОБА_5 усіх ознак складу знайденого захворювання, висловлені одним експертом, не є підставою для того, щоб вважати обидва висновки невірними. При допиті ОСОБА_5 показав, що ще при службі у лавах Збройних сил СРСР, а служив він на Далекому сході, у повітряно-десантних військах, він також двічі втрачав свідомість. Отримати ці документи, які б підтверджували його показання, через неоголошену війну, що веде РФ проти України, він не може.
Прокурор у судове засідання не з'явився, письмових заяв та клопотань суду не надав. З цих підстав скаргу, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, розглянуто за його відсутності.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Розглянувши скаргу та надані до неї додатки, заслухавши пояснення адвоката та слідчого, вважаю що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС відділу по ДТП СУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29 вересня 2015 року кримінальне провадження № 12015040000000327 закрито за відсутності у діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Підставами для цього стали висновки проведених у справі двох комісійних судово-медичних експертиз, згідно з якими, ОСОБА_5 хворіє на патологічний синдром - сінкопальний стан, який характеризується можливістю тимчасової короткочасної втрати свідомості. Через те, що у ході слідства не здобуто даних, які спростовують факт втрати ним свідомості, під час якої він вчинив наїзд на автомобіль марки Деу, моделі «Нексія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якого смертельно травмовано пішохода ОСОБА_7 та травмовано ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_15 , погоджуюсь із прийнятим слідством рішенням. Вважаю, що окрема думка одного експерта із групи експертів про недостатню доведеність факту наявності у ОСОБА_5 діагностованого захворювання, не може спростувати висновки двох комісійних експертиз.
Таким чином, підстав для задоволення скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 369, 371-372, 395 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти діб зо дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1