Справа № 200/13360/15-ц
Провадження №2/200/2996/15
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2015 року місто Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності, -
30 червня 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просила суд розділити майно, що є об'єктом спільної сумісної вланості подружжя ОСОБА_1 і сипало ОСОБА_3, а саме ? частину домоволодіння №81 по вул. Лалаянца у місті Дніпропетровську, та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння №81 по вул. Ладаянца у місті Дніпропетровську.
Згідно зі ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Разом із позовом представником заявника ОСОБА_4 надано суду заяву про звільнення позивача від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище позивача ОСОБА_1, а також у зв'язку з понесеними витратами, які пов'язані з підготовкою та поданням судових документів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст. 82 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви представника заявника ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем позивача ОСОБА_1, оскільки не надано жодного підтвердження такого стану.
Крім того, як передбачено п. 4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243, 60 грн., та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати - 3 654 грн.
А тому суд вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір, а також не надано суду документ на підтвердження його сплати в оригіналі.
Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, п'ять днів з дня отримання позивачами ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Женеску