про повернення позовної заяви
"25" лютого 2016 р. № 926/246/16
Суддя Т.І. Ковальчук,
розглянувши матеріали за позовом приватного підприємства “ПРО-ІСТЕЙТ”, м. Чернівці
до публічного акціонерного товариства “Креді ОСОБА_1”, м. Київ
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 2328.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд дослідив позовну заяву і додані до неї документи на предмет відповідності вимогам ст.ст. 54-58 Господарського процесуального кодексу України та встановив, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та в переліку документів, що додаються до позовної заяви, такий доказ як платіжне доручення чи квитанція банківської установи про сплату судового збору не зазначено.
Між тим, відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, при цьому судовий збір повинен бути сплачений у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі.
Частиною 1 статті 9 названого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процессуального кодексу України” надано наступні роз'яснення:
- платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пункт 2.21);
- судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228 (пункт 2.22).
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи наведене вище, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 54, п. 3 ст. 57, п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Суддя Т.І.Ковальчук