73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
25 лютого 2016 р. Справа № 923/2073/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ,
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,
про стягнення 70 072,68 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Пушна Т.М., уповн. представник, довіреність № 2380-К-О від 15.07.2014р;
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогами про стягнення 70072,68 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 06.06.2011р., з яких 16 980,59 грн. заборгованості за кредитом, 22 297,40 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 4 737,73 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом та 26 056,96 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за цим договором. Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2016р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.
Відповідач або його представник не прибули у судові засідання 26.01.2016р. та 25.02.2016р. Відповідач не надав відзив на позовну заяву та витребувані від нього судом документи. Про причини цього суду не повідомлено. Заяви та клопотання відповідача щодо судових засідань 26.01.2016р. та 25.02.2016р. не надходили.
Ухвали суду від 28.12.2015р. та від 26.01.2016р. по справі надіслано відповідачеві поштою, згідно вимог ст. 64 ГПК України, за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на час розгляду справи місцем проживання відповідача, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.44). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Лист з ухвалою від 28.12.2015р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду, без вручення відповідачеві, з довідкою поштового відділення про повернення листа за закінченням терміну зберігання (а.с.77-81), а лист з ухвалою суду від 26.01.2016р. не повертався до суду без вручення відповідачу. За таких обставин, згідно з п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, відповідач є належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за відсутності представника сторони неможливо розглянути певну справу. Неявка відповідача та/або його представника не унеможливлює розгляд справи № 923/2073/15. Розгляд справи за відсутності відповідача та/або його представника при тому, що відповідача належним чином було повідомлено судом про місце, дату та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 25.02.2016р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач), яка, згідно інформації Дніпровського та Комсомольського районних відділів у м. Херсоні Управління державної міграційної служби України у Херсонській області (а.с.86-88) та даних спец.витягу стосовно відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.44), відповідно, у травні 2013 року змінила власне прізвище на "Сігіда" та має на теперішній час прізвище "Сігіда", 06.06.2011р. підписала заяву про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк). Підписання цієї заяви клієнтом банку (у даному випадку відповідачем), як-то вказано за текстом заяви, є виявленням згоди клієнта банку з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщено в мережі Інтернет на сайті банку (надалі - умови), та з Тарифами банку, а також з тим, що ці заява (а.с.17), умови (а.с.18-29), тарифи (а.с.30-32) разом складають договір банківського обслуговування, за обліком банку - договір б/н від 06.06.2011р. Підписавши вказану заяву відповідач, також, зобов'язався виконувати умови цього договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з умовами визначено надання банком відповідачеві грошових коштів в якості кредиту на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання (характеру) цих коштів, шляхом встановлення кредитного ліміту на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача (клієнта за текстом умов - примітка суду) в межах кредитного ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта в узгодженій між ними (передбаченій умовами - примітка суду) формі (згідно з п.3.2.1.1.1., п.3.2.1.1.3 умов). Відповідно до договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002060738658 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Згідно з п.3.2.1.1.8 умов строк дії (обслуговування) кредитного ліміту становить один рік з моменту приєднання клієнта до умов (фактично з моменту підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку в банку - примітка суду), зі сплатою комісії та відсотків річних (у позові - "процентів", примітка суду) за диференційованою ставкою (її розмір залежить від строку користування кредитом - примітка суду): за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0,0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1); при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 36,0 % від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.2); починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 56,0 % від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.3). Також, п.3.2.1.1.8 умов передбачено можливість неодноразового продовження строку дії (обслуговування) кредитного ліміту на новий річний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з частиною 2 цієї ж статті кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з частиною 7 цієї ж статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Банк свої зобов'язання за укладеним з відповідачем договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2011р. виконав належним чином: відповідачу був встановлений первинний кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 13 800,00 грн., який, в подальшому, поступово, був збільшений до 17 500,00 грн., та забезпечене користування цим лімітом. Відповідач отримав доступ до користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту, але в порушення наведених норм закону та умов договору банківського обслуговування, свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, що підтверджується довідкою банку, виписками банку по поточному рахунку відповідача (а.с.33, 37, 50-70). Станом на 10.12.2015р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за вказаним договором, по поточному рахунку відповідача обліковувалося 16 980,59 грн. заборгованості за кредитом, 22 297,40 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 4 737,73 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, що разом становить 44 015,72 грн. Розрахунок заборгованості (а.с.34-36) судом перевірений. Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього 44 015,72 грн. вказаної заборгованості перед банком або ж доказів погашення цієї заборгованості повністю або частково.
Згідно з п.3.2.1.5.1. умов при порушенні клієнтом банку будь-якого із передбачених умовами зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, а також передбачених умовами термінів повернення кредиту, сплати винагороди (комісії), клієнт сплачує банку, за кожен випадок порушення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно з п.3.2.1.5.4 умов пеня нараховується за кожен випадок порушення зобов'язань протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом, а згідно з п.3.2.1.5.7 умов строк позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, пені становить п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2011р. (з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими коштами) банк нарахував відповідачеві 26 056,96 грн. пені. Розрахунок пені (а.с.34-36) судом перевірений. Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо нарахування йому 26 056,96 грн. пені або ж доказів її сплати повністю або частково.
07.12.2015р. банк направив відповідачу претензію від 01.12.2015р. №10606HEHZS03F з вимогами погасити наявну станом на дату складання претензії заборгованість відповідача за договором, з пенею, що підтверджується цією претензією, фіскальним чеком від 07.12.2015р., описом вкладення у цінний лист та списком прийнятих від банку до відправлення цінних листів (а.с.38-40). Відповідач цю претензію банку не задовольнив, не надав будь-яких заперечень чи іншої відповіді на неї.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 218,00 грн., має бути покладений на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 73000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570; інші реквізити суду невідомі) 16 980 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 59 коп. заборгованості за кредитом, 22 297 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 40 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4 737 (чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 73 коп. заборгованості з комісії за користування кредитом, 26056 (двадцять шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 96 коп. пені та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.02.2016р.
Суддя К.В. Соловйов